Моя свекруха ніколи мене не любила та не могла за всі ці роки ніяк збагнути за що мене чоловік обрав і вирішив створити зі мною міцну сім’ю.
На цю жінку не впливало абсолютно ніщо. Ні те, що ми жили в злагоді і не сварилися, ні два чудові онуки, які безмежно любили і її – свою бабусю, та дідуся.
Ми в шлюбі разом з чоловіком двадцять чотири роки. Цього літа моєму Роману виповнилося п’ятдесят років. Це велика гарна та солідна дата. Справжній ювілей.
Ми радилися з чоловіком щодо святкування та таки вирішили, що не гоже приймати гостей в нашому домі. За все життя Роман заслуговував відсвяткувати своє день народження у ресторані. Та й він так багато працював, що відпочити було просто необхідно.
То ж ми обрали кілька ресторанів, які були недалеко від нашого дому та поїхали їх оглянути і ознайомитися з меню. Два із них нам одразу не сподобалися, то ж зупинилися на останньому варіанті.
Ми забронювали потрібну дату на уточнили приблизну кількість гостей. Разом обирали страви, які б хотіли бачити на святковому столі і задоволені поїхали додому.
Це вперше за все життя мій чоловік буде в центрі уваги та ще й з нагоди його дня народження ми замовили ресторан. Роман був усміхнений та щасливий.
За тиждень до святкування ми зателефонували до усіх родичів, друзів та знайомих, яких чоловік хотів бачити у свій день. А до його батьків поїхали ввечері того ж дня.
Спочатку і свекор, і свекруха зраділи, що вийдуть обоє до ресторану. Адже вони давно на пенсії і все їхнє життя на даний момент – чотири стіни.
Відсвяткували ми шикарно. Всі гості були задоволені, чоловік – щасливий. Приготовані шеф-поварем страви були надзвичайно смачні, а столи просто прогиналися від усіх блюд.
Наступного дня ми з чоловіком взяли всю їжу, яку забрали з ресторану та поїхали до його батьків на поправини. І здавалося б, що все добре, але тут свекруха почала розказувати своє “фе”.
Всі її слова зводилися до того, що я лінива і не могла сама приготувати кілька салатів. А її син через мою непридатність до життя і кухні витратив купу грошей на той ресторан.
І пішло-поїхало. Ми навіть не мали змоги хоч щось сказати. А потім чоловіку урвався терпець і він попросив свою маму не лізти у наше життя. Роман вже не молодий і не хлопчисько, щоб його так повчати.
Мені було дуже приємно, що чоловік нарешті поставив свою матір на місце. Вона ж все життя мене вважає поганою дружиною і випускає свою отруту в наші стосунки.
