Конфлікти на побутовому фоні – явище не рідкісне, а наш випадок має свої особливості. Зараз розкажу детальніше.
Одружившись, ми з чоловіком почали жити у його батьків. Живучи у них, я народила й свого первістка. Ми ніколи не сварились через побут. Порівну скидались на комунальні послуги, на продукти, свята у нас теж проходили у дружному сімейному колі. Всі дотримувались загальних правил.
Та все змінилось, коли свекруха вийшла на пенсію. Схоже, їй немає чим зайнятись, бо вона вирішила змінювати порядки у сім’ї. Інколи це нагадує старечий маразм. Я завжди з повагою ставилася до чоловікової матері та до її побажань, але нині вона просто переступає всі межі. В неї нова манія – на всьому економити. Спершу такі дивацтва не зачіпали інших членів сім’ї, та останнім часом вона почала нав’язувати свою нову життєву позицію і нам.
Наприклад, ми більше не користуємося сміттєвими пакетами, бо, на її думку – це гроші на вітер: викидаємо відходи одразу у відро, яке потім виноситься смітник. Посуд миємо у мисці, а воду для цього гріємо у чайнику, щоб не переплачувати за гарячу воду по лічильнику. Коли я хочу сполоснути тарілку, як зазвичай, кожного разу вислуховую цілу лекцію.
Перед сном, свекруха робить обов’язковий обхід по квартирі, щоб повідключати від розетки усі прилади, бо десь почула, що це теж непомітно накручує електроенергію. А два дні тому взагалі перейшла всі межі. Дозволяє митися у душі не більше п’яти хвилин – навіть час засікає! Буде стукати у двері, доки не вийдеш.
Але останньою краплею стала умова не зливати після себе воду в унітазі. Каже, навіщо витрачати воду, якщо сходив “по-маленькому”. Як пояснити їй, що це елементарна гігієна і не потрібно своє прагнення економити доводити до абсурду?
Я розумію, вона старша людина і має право на своїх “тарганів у голові”, тим більше у власному домі. Тому іншого виходу не бачу, як з’їхати на орендовану квартиру. Бо, ще трохи й поїде мій дах..
