Свекри спокійно їдять прострочені продукти, не слідкують за чистотою, а ми потім викидаємо гроші тисячами щоб їх вилікуати від отруєння.

Зазвичай це свекрухи жаліються на невісток, що ті неохайні, робити нічого не хочуть, а в мене все навпаки. Такої неохайності я ще в житті не зустрічала! Людині просто байдуже, що вона живе ніби у свинарнику. Буквально зі входу на її подвір’я починається квест під назвою “не вступи в щось неприємне”.

Жінка взагалі не хвилюється, що в неї холодильник повністю поріс пліснявою. Вона навіть може спокійно з’їсти продукт, в яких термін придатності вже очевидно вийшов, а після місяць лікуватись від отруєння. Всі речі, валяються на полу. Брудну спідню білизну можна зустріти навіть на кухонному столі. Тобі щось потрібно в цьому домі? Спробуй знайди та не підчепи ніяку болячку.

Спершу, коли ми з чоловіком тільки одружились, перші роки з два, я намагалась донести до цієї жінки, що так жити не можна. Вона спершу спихала все на те, що їй погано, то голова болить, то шлунок. А то взагалі серце хапає. Не знаючи її, я ще вірила та робила все сама. В решті решт, потрібно ж було їсти з чистого посуду. Виглядало все приблизно так: в п’ятницю ввечері після роботи я йшла до магазину, затарювалась миючими та свіжими продуктами. З самого ранку в суботу ми їхали до неї в гості, я ставала до прибирання та приготування їжі. Адже про приготування їжі там навіть не думали. Точніше думали ще менше, ніж про чистоту. І так продовжувалось до недільного вечора. Потім ми повертались додому, замовляли собі доставку їжі та в понеділок зранку знову на роботу. Проте, одного дня, моє свавілля з прибирання та приготування їжі свекрусі набридло. Вона обізвала мене прохвосткою вигнала з дому, та побажала всього найкращого, та довгих літ життя, в переносному, звісно, сенсі.

Спершу мене це жахливо образило. Я працювала не жалкуючи сил, намагалась допомогти, а мені така дяка. Чоловік мене заспокоїв, та сказав, що вони так і в дитинстві жили. Це для неї звичайна справа. У нього навіть чистого одягу часто не бувало, бо матері все одно. Довелося самому рано навчитись готувати їсти, та все решта. Мені стало так шкода його… як взагалі, так можна жити? Ми ж не тварини, щоб існувати в антисанітарії.

Оцените статью
Свекри спокійно їдять прострочені продукти, не слідкують за чистотою, а ми потім викидаємо гроші тисячами щоб їх вилікуати від отруєння.