Світлана Іванівна сказала мені, що я г yляла і хочу тепер чужу дитину пoвicити на них.

Ми з чоловіком жили у його батьків. У свекрухи та свекра велика квартира в центрі міста. То ж ми і не розглядали ніяких варіантів. Та й і їм двом у чотирьох кімнатах було б самотньо.

Все у нас було нормально, ладили ми один з одним і майже ніяких конфліктів у нас не виникало.

От тільки на перший день народження свекруха вчинила мені скандал. Вона собі вип ила зайвого і сказала, що мій син не схожий на них з чоловіком, а тим більше на мого чоловіка.

Під дією алкоголю Світлана Іванівна вимагала проведення ДНК експертизи. Сказала мені, що я гуляла і хочу тепер чужу дитину повісити на них.

Мені було це так боляче і принизливо чути. Але інстинкт самозахисту і захисту моєї дитини у мене спрацював одразу ж. Я довго не думаючи сказала, щоб і мій чоловік з своїм батьком пройшли дане дослідження.

Дуже дивно, що і Світлана Іванівна і її свекор – кароокі, а мій чоловік зеленоокий. Свекруха наче в мить протверезіла. Вона вже і нічого не казала, лиш головою хитнула.

А свекор впевнено сказав, що він згідний і в своїй дружині і сині впевнений.

Наступного дня ми поїхали до медичного центру і у наших хлопців зробили забір біологічного матеріалу. Результати мій чоловік отримав особисто вже через чотири дні.

Ми зібралися всі у вітальній кімнаті і тоді чоловік відкрив конверт. Його очі стали розміром з п’ять копійок. Я не розуміла, що відбувається. Олексій мовчав, а потім жбурнув конверт своїй мамі, взяв сина на руки, а мене за руку і сказав, що и їдемо до моїх батьків пожити.

За кермо Олексій посадив мене. А дорогою до батьків я дізналася, що ж було написано у тих результатах. Наш син був Олексію рідний, а от він своєму батьку – ні.

Чоловік навіть не захотів чути ніяких пояснень. А мені стало не по собі. Я навіть відчувала себе в чомусь винною. Та й якби мене тоді щось не потягнуло за язика – цього б не було.

Світлана Іванівна за кілька днів зателефонувала Олексію і сказала, що її чоловік подав на розлучення. Виявилося, що вона зустрічала в юності з двома хлопцями, а як завагітніла – вийшла заміж за свого чоловіка, бо він був з забезпеченої родини.

Та й вона не знала хто саме з її двох кавалерів був батьком дитини і ніколи про це не задумувалася.

Ось так свекруха хотіла зруйнувати наше щастя, а зруйнувала своє.

Оцените статью
Світлана Іванівна сказала мені, що я г yляла і хочу тепер чужу дитину пoвicити на них.