Народити дитину не дуже важко. А от одягнути, виховати, вивчити, поставити на ноги, забезпечити всім необхідним – це вже подвиг!
Не кожна сім’я на може слідкувати за дитячою модою і купувати все, що нав’язують нам товаровиробники. І як би нам не нав’язували міф про те, що ми всі добре живемо і можемо дозволити собі все, що завгодно, серед моїх знайомих немає ні одного міліонера. В основному – це звичайні працівники, які працюють від зарплати до зарплати, віддіючи майже все зароблене за кредити і іпотеки. А якщо хтось із них і наважився на народження дитини, то перед ними виникає питання чи зможуть вони її одягнути, прогодувати, вивчити і поставити на ноги.
Середній чек в дитячих магазинах стрімко зростає до 2000 гривень. Так що висновок напрошується сам собою: дитина – це дороге задоволення.
Так що ж робити основній масі людей, які в них варіанти? Заробляти до 50-ти років, накопичувати гроші, вставати на ноги і не мати дітей?
Мені дуже подобається сучасна тенденція передачі з рук в руки дитяих речей. Я майже нічого не купую своїй дитині! Як тільки я сказав друзям, що ми з дружиною чекаємо дитину, як з усіх сторін на мене обрушився шквал дитячого одягу, посипались мішки з малесенькими речами: іграшки, візочки, засоби для догляду і багато чого іншого…
Навіть половиною того, що нам передали ми не встигли скористатися. По факту купуємо донечці тільки підгузки і їжу! Я думаю, щи це добре і правильно, така економія цілком доцільна і розумна. Тим більше, що в перший рік життя діти так швидко ростуть, що половину купленого не встигають одягти, і тоді речі відправляються в пакет і займають місце вдома, а потім взагалі викидаються, якщо немає кому їх віддати.
В той же час, гроші, витрачені даремно на ці всі дитячі одежинки, можна було б відкласти на більш потрібні речі: на освіту, відпочинок, придбання житла, авто.
Дуже добре, що є така взаємовиручка, клуб обміну дитячими речами. В свою чергу речі, які на нашу донечку вже стали малі, перемо, прасуємо і складаємо в пакти з підписаним розміром одягу, а потім віддаємо іншим малюкам!
А ви як робите?