Моя подруга вже багато років у шлюбі, виховують двох дітей. Але батьки не припиняють опікуватися ними. Залишивши свою міську квартиру, свекри переїхали жити на дачу, ближче до природи, саду та городу. Допомагають дітям фінансово, та продуктами – свекруха щороку передає їм консервовані овочі, фрукти, ягоди… але схоже даремно.
З Ніною ми давні подруги, товаришуємо ще зі школи. Останніми роками бачимося рідше, ніж в юності, бо у кожного своя сім’я, діти та пов’язані з цим клопоти. Та іноді, все ж зустрічаємось в кафе, щоб потеревенити.
Цього разу, за кавою, Ніна скаржилася мені на свою свекруху. Ніби то та щороку передає їм близько сорока банок консервації. Та вони, не в змозі з’їсти це все, просто викидають їх на смітник. А щоб виглядало правдоподібно, відкуплять банки й віддають свекрусі порожні назад.
З’ясувалося, що відтоді, як чоловікові батьки переїхали на дачу, Нінина свекруха взяла за традицію робити такий жест “доброї волі”. Ніна спершу викидала на смітник лише те, що було у банках, а саму тару ретельно перемивала і відвозила назад на дачу. Та за ці роки так набридло морочитися з цим усім, що вона тепер викидає усю консервацію разом із банками, а в магазині купує нові, ніби вони все з’їли.
Кожного разу свекруха тішиться, що її старання оцінили. І наступного року настає сезон “великого консервування”, щоб передати дітям у місто цілі оберемки закруток.
Подруга розповідала, що спершу вони з чоловіком намагалися відмовити її від таких величезних гостинців з села, пояснювали, що не з’їдять стільки. Та мати й чути не хотіла. Вона була впевнена, що робить добру справу, а діти відмовляються лише із ввічливості. Тому кожного року після збору врожаю на них чекає чергова партія консервації.
Коли Ніна відмовляється забирати закрутки сама, свекруха доставляє їх автобусом. Одного разу так потягнула спину, що декілька тижнів ходити нормально не могла. Та традиції своїй не зраджує.
Ніна розповідала, що кожного року на її балконі немає де ногою ступити, все заставлене скляною тарою. Пробувала роздавати знайомим, та вони беруть не охоче. Тому Ніна тепер просто бере це все і відносить на смітник.
Подруга дуже хотіла почути мою думку стосовно всієї цієї історії. Вона не знала, як правильно вчинити, бо і свекруху обманювати не хоче і не знає, як їй донести, що вони не потребують її консервовані харчі. Я не знайшла, що їй відповісти. Єдине, що змогла порадити, це ще раз поговорити зі свекрухою. Та боюсь, це виявиться марно..
А як би ви вчинили у такій ситуації??
