Син геть зн _ахабнів. Вирішив, що я для нього офіціантка

Батьки, у яких діти перейшли на дистанційне навчання мене зрозуміють. Я ніколи не думала, що мені може так надокучати мій син, якщо я його бачитиму цілими днями. Яке ж це було пекло, коли в нього почалося дистанційне навчання. Я взагалі вважаю, що після таких занять доведеться шукати репетиторів з усіх предметів. Але моя історія не про це.

Син геть знахабнів. Вирішив, що я для нього офіціантка. Раніше, коли я приходила з роботи, то він завжди мив посуд, інколи навіть міг щось приготувати. Але зараз, після того, як ми провели разом стільки часу я просто його не впізнаю. Для нього я перетворилася у якусь прислугу. Граючись у комп’ютері він навіть не хоче встати та зробити собі чаю. Замість цього він кричить на всю квартиру, щоб я йому принесла. Я розумію, коли ти зайнятий чимось важливим й не можеш відірватися. Але гратися в ігри це не важливо.

Мій терпець урвався коли я захотіла попити кави зранку й не змогла знайти жодної кружки. Виявилося, що весь час він не приносив посуд, а просто складав його або біля ліжка, або на столі. Так що там утворився цілий ресторан. Мене це так розізлило, що я розбудила його та змусила все зібрати й помити. А щоб на майбутнє була наука, то забрала провід від комп’ютера й тепер видаю йому його лише кілька годин у день. Та й то лише після того, як він прочитає книжку та розповість мені її зміст. Іншого виходу, щоб змусити його вчитися, читати та прибирати за собою я не бачу. А найближчим часом навіть планую купити якийсь домашній тренажер, що б ще й слідкувати за його формою.

Оцените статью
Син геть зн _ахабнів. Вирішив, що я для нього офіціантка