Син на свій двадцять п’ятий день народження забажав такий подарунок, який ми із батьком не в змозі йому придбати. Але він категоричний, готовий навіть від нас відмовитись, бо усі знайомі його віку це вже мають

Незабаром у мого сина двадцяти п’яти річний ювілей. Він хоче, щоб ми з батьком подарували йому квартиру. Він переконаний, що це наш обов’язок, як батьків, забезпечити його власним житлом, бо в усіх його знайомих воно є.

Нині ми з його батьком уже на пенсії й великих доходів не маємо. Чоловік працює охоронцем в супермаркеті. А я отримую додатковий заробіток, займаючись прибиранням офісів. Навіть, як би ми працювали на наших колишніх роботах, нам би й всього життя не вистачило, щоб відкласти на другу квартиру, що вже казати про нинішнє наше становище!

Я не бачу виходу. Синові байдуже на нашу фінансову спроможність. Хоч сам він теж заробляє не багато. І навіть, як би давали якість гроші до складки, то й у кредит не могли б дозволити собі нове житло.

Син не розуміє, чому інші батьки змогли забезпечити своїй дітей окремими квартирами, а ми не ні. Мені дуже важко від цього на душі. Я б з радістю виконала побажання сина, але можливості для цього не було і немає. Я розумію, що власне житло – це просто забаганка, а необхідність. Ти більше, син планує скоро одружитись.

Олена – дівчина мого Сергія, теж не може похвалитися великими статками. Навіть якщо узяти зарплати їх обох, то на квартиру назбирають вони не скоро.

Я сказала Сергію, що вони з коханою можуть жити у нас, доки назбирають на власне помешкання. І ми з батьком допоможемо чим зможемо.

Та син і слухати не хоче про сумісне проживання. Каже, що краще піде на орендовану квартиру. Але ж так вони точно ніколи не назбирають на омріяне житло.

Я стараюсь, як можу. Навіть знайшла ще одну роботу, прошу трохи зачекати, пожити з нами. Але Сергій категоричний, готовий навіть від нас відмовитись, бо усі знайомі його віку вже мають власні квартири, які отримали він батьків. А ми не змогли дати йому таку важливу річ.

Оцените статью
Син на свій двадцять п’ятий день народження забажав такий подарунок, який ми із батьком не в змозі йому придбати. Але він категоричний, готовий навіть від нас відмовитись, бо усі знайомі його віку це вже мають