Мій син потрапив у дуже неприємну ситуацію зі своєю вже майже колишньою дружиною. 6 років тому вони з Танею зіграли весілля, бо дівчина непередбачувано для нас всіх завагітніла. Моєму Миколі на той час було 25, Тані всього 19. Рано трохи для неї в такому віці матір’ю ставати, але що поробиш. Молоді запевнили нас, що люблять одне одного. Дівчина мені здалася доброю й серйозною. Молоді поспіхом розписалися і стали жити з нами на квартирі.
Квартира мені дісталася від моєї покійної мами. Коли народився внук, ми прописали його в себе.
З появою дитини, в молодій сім’ї почалися негаразди. Діти сварилися постійно, Таня дорікала чоловікові, щоб більше грошей заробляв, хоча це були не стільки її слова, скільки її мами. Ще до весілля сваха мені дала зрозуміти, що якби не рання вагітність, то вони б ніколи не довірили нам свою єдину й дорогоцінну донечку. Мовляв, в Тані було багато залицяльників і набагато кращих, ніж Коля, але якщо вона вибрала його, то він тепер має добре трудитися, щоб її задовольнити. Але коли свати оцінили статки нашого сина, подивилися на нашу трикімнатну квартиру, одразу змінили свою думку.
Ми до молодих не пхалися. Вони жили собі своїм життям, ми своїм. Я готувала їсти на всіх, купляла внукові всякі дрібниці, словом, старалася бути доброю бабусею. Але діти не вжилися разом — розійшлися. Коли постало питання, де буде жити Таня після розлучення, свати сказали, що в їхньому домі місця для доньки з внуком немає. Мовляв, в них ще молодша донька росте, хата їй буде. Але хоч би що там було, невістка прописана в них, тому вона все одно має право жити там.
Але проблема тут полягає в тому, що внук прописаний в нас. І як бути? Маму з сином розлучати? Таня так не хоче, сказала, що дитину не довірить нікому, дитина не буде окремо від неї, а повертатися в село до батьків вона не хоче. Та й батьки не дуже її хочуть бачити в себе.
І що нам тепер робити? Не хотілося б остаточно сваритися з невісткою, бо внука я дуже сильно люблю. Я хочу бачитися з ним, а як скажу, щоб Таня звільнила негайно квартиру, вона забере дитину і я внука більше не побачу… Я з таким ніколи не стикалася, не знаю, чи можна якось мирно ситуацію вирішити?
