Ми з родиною вечеряли за сімейним столом. Дружина почала збирати брудний посуд зі столу, а я відразу почав відповідати на повідомлення коханки.
З Міланою я познайомився лише місяць тому. Саме зараз у нас був час пристрасно-любовних утіх і мене збуджували навіть слова, які вона мені писала. Я тільки згадував наші зустрічі – і був на сьомому небі від щастя. До своєї дружини Євгенії я не відчував такого вже досить давно. Ми наче й ночували разом на ліжку, але інтимні стосунки мали рідко. Загалом, між нами була якась байдужість і холод.
Я написав Мілані, що бажаю якнайшвидше її побачити. Моя дружина мала їхати на декілька днів у відрядження по роботі, тож я міг привести коханку додому, а не знімати номер у готелі.
Знову прийшло повідомлення від Мілани: «Чи не боїшся ти, що твоя дружина дізнається про нас?»
Я з усмішкою на обличчі написав їй: «Та дурепа нічого ніколи не дізнається. Навіть не повірить у мою зраду. Тож я не боюся кохатися з тобою, навіть коли вона поруч!»
Євгенія в цей момент почала мене щось розпитувати і я швидко натиснув на кнопку «Надіслати».
Раптово у дружини дзенькнув телефон. Їй прийшло повідомлення. Чомусь мені стало моторошно. Дружина уже читала смс-ку. А я подивився у свій гаджет і до мене дійшло, що повідомлення я надіслав не Мілані, а своїй дружині.
Євгенія зневажливо поглянула на мене. Я почав пояснювати, що це був жарт, що я навмисне їй надіслав це повідомлення. Але Женя була зовсім не дурепою, хоч я так і написав. Вона зрозуміла усе.
У той вечер ми дуже посварилися. Наступного ранку я зібрав свої валізи і пішов з родини до Мілани.
Це ж треба – один необережний натиск на телефоні – і розлучення. Наступного разу треба бути уважнішим!
