Та ти не хвилюйся за це, ми з собою лопату та мітлу візьмемо, то всі гриби визбираємо! То що, згідна?

Зовсім недавно один хлопець запропонував красивій дівчині, як снігуроньці, у ліс з ним по гриби поїхати. Подумав, мов разом поїдуть, вже сніг, то можна і погратися й у снігу вивалятися, оце то їм веселощів буде.

– Ви ж красуня Снігуронька, так?

– Звісно – відповіла вона без емоцій.

– А ви знали, що кожна Снігуронька обожнює гриби? — запитує він, мов, намагається доказати, що вона щойно його обманула.

– І правда це? – перепитує вона, а у самої вже повний рот слини від одного спогаду про смажені гриби з цибулею.

– Правда, то що підеш зі мною у ліс по гриби? – перепитує він серйозно.

– Так зима ж, де ми їх знайдемо? – не припиняє дивуватися дівчина.

– Та ти не хвилюйся за це, ми з собою лопату та мітлу візьмемо, то всі гриби визбираємо! То що, згідна?

Вона кивнула, уже не думаючи та привіз він її у ліс на своїй новенькій машині, а потім вручив лопату, пройшовся трохи лісом і вказав на конкретне місце, де потрібно копати, мов саме там і заховані усі їхні гриби!

А вона наївна та давай копати, поки вона захопилась роботою, то й тихенько віничком свої сліди стер і заховався за найближчим деревом, щоб підглядати за нею, як вона розгубиться і почне кого шукати, а тут він вискочить зі сніжками та разом у снігу її повалить. Ну, у всіх людей свої дивинки, у нього такі.

Загалом, копала вона довго і таки докопалась… до барлоги ведмедя, а звідти уже й господар грізно виглядає, що йому солодкий сон перебили.

– Ви спіть, я вас більше не турбуватиму, я просто гриби шукала! – промовляла швиденько Снігуронька.

– Ти що, дівко, щось поплутала? Які ще гриби? – почав голосно ричати ведмідь — Забирайся звідси, бо без голови лишишся!

– Та я не винна! Мене сюди чоловік з віником привів. Він зараз за ялинкою стоїть і хихоче. Думає, що я його не бачу!

Обернувся до ялинки ведмідь і правда побачив там якогось чоловіка тому зліпив величезну сніжку і як кинув її! Просто по обличчю чужому!

– От і почали пташки співати! Мабуть, весна скоро! – гомонів чоловік і дивною ходою йшов до машини.
Тим часом ведмідь лише лапкою біля голови покрутив та повернувся до своєї барлоги спати.

– І чого мені хотілось повірити тому чоловіку? – думала Снігуронька – От він же навіть лопату та віника забув! Що з нього візьмеш! Ой, думала, що хоч жартівник він, а просто божевільний…. Я ще й про любов почала думати! – сміялась про себе дівчина, повертаючись у місто, в одній руці з лопатою, а у другій – з віником.

Оцените статью
Та ти не хвилюйся за це, ми з собою лопату та мітлу візьмемо, то всі гриби визбираємо! То що, згідна?