В той день я прокинулась раніше ніж зазвичай. Та все одно достатньо часу для себе не було, та і на приготування сніданку теж. Я швидко зібралась і побігла на базар, що знаходився недалеко від нашого дому. У планах було купити і законсервувати свої фірмові помідорчики, які так любить моя сім’я.
Свого Михайла не хотіла будити. Вихідний день, нехай відпочине. Та і синів не варто турбувати у вільний день. Тому я попрямувала по покупки сама.
На базарі я купила п’ятнадцять кілограмів помідорів і сунула їх додому з гарним настроєм. Торби мої були важкими, та я й не звертала увагу на це, адже вже уявляла, як порадую свою сім’ю смачними закрутками. Та ще й ці помідорчики, які всі так обожнювали.
В нашій сім’ї останнім часом все іде наперекосяк. Та я думаю, що це лише тимчасові проблеми і скоро все владнається. Адже не буває ідеальних стосунків і у всіх трапляються такі кризові моменти в житті.
Якось Міша раніше постійно робив мені компліменти, радував приємними словами і справами, задарював подарунками. Особливо приємно було, що він цінує моє вміння вести господарство. Зараз цього стало менше і я думаю, як виправити таку ситуацію.
Коли я повернулась, коханого вдома не виявилося. Я не зовсім розуміла, де він може бути. Хіба що справи на роботі і потрібно було терміново приїхати. Тим більше останнім часом у них постійно на роботі траплялися якісь казуси, які вимагали їхати туди в будь-який час доби. Мені не подобалося це, та розуміла, що мій Михайло настільки відповідальний і добрий, що не може відмовити комусь.
Швидко я справилась із своєю консервацією і почала робити заготовки до вечері. Потім трішки поприбирала. Час минав, а чоловіка вдома досі не було. На годиннику майже північ, а на дзвінки він досі не відповідає.
Так я і лежала цілу ніч з відкритими очима і дивилась на стелю. Думки з’їдали мене зсередини. А на ранок Міша все ж прийшов і з порогу заявив: « Нам потрібно розлучатися».
Я оторопіла. Ніколи не думала почути таке від людини, що настільки мені дорога. Михайло, як виявилося, покохав іншу. А я залишилась сама із своїми проблемами і стражданнями.
Міша зібрав речі і став взуватися. Аж ось його погляд впав на приготовані мною закрутки. І далі з його вуст пролунала фраза, яку я ні за що в житті не думала почути:
– Олю, ти б краще за собою доглядала так добре, як за цим всім хазяйством.
І пішов геть, грюкнувши дверима на прощання.
Ці слова закарбувалися в моїй пам’яті як вирок. Я не могла спати цілий тиждень і обдумувала всю ситуацію, що трапилась. І тільки потім я зрозуміла, що маю жалюгідний вигляд. Ми з Мишком все ж розлучилися, та його новий шлюб не тривав довго. Але про це вже не сьогодні.



