В свої 24 роки я вже одружена і маю чудового сина Олега. Наша сім’я дружня і скоро на світ з’явиться ще одне маля, якого я дуже і дуже вже чекаю.
Щоправда, я трішки переживаю щодо розміру нашої квартири. Батьки Максима подарували нам свою однокімнатну квартиру на весілля. Тоді це було просто неймовірним подарунком, але зараз з двома дітьми в такій тісноті жити буде важко.
Мої ж батьки живуть неподалік у своїй великій чотирикімнатній квартирі. Все життя вони хотіли велику сім’ю, тому й купили таку велику квартиру. Та от мама довго не могла завагітніти і ледве змогла народити мене. Більше дітей у них не було. Тому зараз батьки найрадісніші від того, що мають онука і скоро на світ з’явиться ще один малюк. Власне, саме моя мама і наштовхнула мене на думку завести ще одну дитину.
Максим спочатку не дуже хотів так відразу народжувати другого, але потім все ж погодився. Тим більше моя мама переконала, що краще, коли у діток невелика різниця у віці.
Я підозрюю, що не встигну народити другого сина, то батьки знову стануть наполягати на продовженні роду. Я нічого проти не маю, але наша квартира не гумова і навіть у такому складі жити там не зовсім комфортно. А що ж буде далі?
Ми не раз пропонували батькам продати свою і їхню квартиру, купити дві більших квартири. Але їм такий варіант не сподобався. Тоді запропонували просто взяти і помінятися. Та і це не прийшлося їм до вподоби.
Мені ніяк не зрозуміти такої поведінки. Люди в похилому віці, навіщо їм двом таке велике житло? А я їхня єдина дочка. Цілком логічно було б підтримати нашу пропозицію. Внуків їм подавай чим найбільше, а де жити тим внукам вони не хочуть сказати.
Якось я прямо поставила їм це запитання і у відповідь отримала:
– Так ви ще на свою простору квартиру заробите, не переживайте. Ще ж такі молоді. А поки потіснитесь і так, нічого страшного.
