Ми з Василиною одружились одразу після закінчення університету. Родичі дружини до мене добре відносились. Теща ніколи нічого мені поганого не говорила, а завжди старалась, щоб ми порозумілись. У Валентини Іванівни був син, але вона до мене ставилась не гірше, ніж до нього. Інколи здавалось, що вона до мене краще ставиться, ніж до Максима.
Через рік у нас з дружиною народилась дочка, а через три роки син. Батьки Василини дуже любили своїх онуків. Вони раділи коли ми приїжджали до них у гості. Завжди онукам дарували подарунки і допомагали нам. Мій син та дочка дуже люблять дідуся та бабусю.
Сину тещі уже тридцять чотири роки і він ще не має дітей. Він одружився два роки тому, але вони з дружиною хочуть пожити для себе, а не дбати про дітей.
А недавно Василина розповіла, що невістка чекає дитину. Ми були дуже раді і навіть мій син та дочка із нетерпінням чекали народження двоюрідного брата або сестри.
Одного разу я йшов у гості до тещі і зустрів спільну знайому і вона сказала:
– Тепер у Валентини Іванівни народиться рідний онук!
– Не розумію, поясніть?!
– До дітей сина завжди краще ставляться, ніж до дітей зятя. А Максим є улюбленим сином і його батьки з нетерпінням чекають онуків. – викрутилась жінка.
Вона пішла, а я ще досі не розумію, як одні онуки можуть бути рідніші за інших і що вона мала на увазі. А ви як думаєте?
