Наше життя настільки швидкоплинне і круте на поворотах, що ніколи не знаєш, в який момент твоє воно перевернеться з ніг на голову. От, наприклад, сьогодні ти молодий, перспективний, в самому розквіті сил, всім потрібний, а завтра ти старий, поморщений і тобі елементарно нема з ким поговорити.
Вихід на пенсію був для мене справжнім стресом. Це ніби переломний момент життя. Адже саме тоді я й усвідомила, що найкращі роки мого життя позаду. І найбільше ще дратувало, що мої подруги навпаки раділи і тішилися майбутньому відпочинку. Я ж розуміла, що буду сидіти на самоті цілодобово. Та десь в глибині душі жевріла надія, що діти не дадуть мені сумувати.
Мій син з невісткою переїхали у інше місто, тож ми стали бачитися ще менше. А от донечка живе в моєму місті та ще й на сусідній вулиці. Та от і з нею спілкування не заладилося, адже вона рідко приходила до мене, до себе не кликала, а я й не нав’язувалась.
Від самоти я стала придумувати приводи, під якими можна відвідати дітей. То щось готувала і завозила, то дітям подарунки купувала і приїжджала подарувати. Та от такі знаки уваги явно дратували мого зятя. І якось вони навіть забули запросити мене на День народження внука.
Точніше, я думала, що вони забули, а насправді просто спеціально мене не запросили. З того то часу я й перестала бути гостею в їхньому домі. Сама донька виправдовувалась, що вони просто святкують всі свята з друзями, а мені з ними буде нецікаво і незручно. Це стало для мене настільки образливо і принизливо.
Все життя я тягла дітей на своїх плечах, старалась дати їм все необхідне, а тепер пожинаю плоди своєї турботи. Ось таку «подяку» отримала. Мені все частіше зараз згадуються часи молодості, коли діти з радістю приходили до мене і запрошували до себе.
Та тепер, я сама у себе. Ні чоловіка, ні роботи. Всі відвернулися від мене і залишили доживати віку в самоті. Можливо, я щось зробила не так, що все склалося саме так?
Та от моя знайома розповідає, що відчувала себе точно так само, як і я. Але нещодавно познайомилась у парку із чоловіком свого віку і вони стали проводити час разом. Їм чудово разом. Тож Ніна радить і мені знайти людину, яка буде коротати зі мною віку.
Я ж не впевнена, що поки готова до такого. Залишається лише ж дивитися старі світлини, де я по-справжньому щаслива і усміхнена в колі рідних.
