Ніякими словами, ніякими емоціями не передати те, як мене дратують постійні візити родичів моєї дружини до нас. Якщо всім сімейством вони приходять на якісь свята, то теща в нашій квартирі майже оселилася. Кожен ранок розплющую око і бачу її.
Ми з дружиною після весілля оселились у маленькій однокімнатній квартирі. Тут і проживаємо нині із нашим маленьким синочком. І в це маленьке помешкання до нас кожного дня приходить ще й брат моєї дружини із дружиною і, як я вже казав, теща. І що найбільше дратує, ніхто ж не може попередити про свій прихід. Я такого ніколи не розумів і не зрозумію. Це ж якась тотальна неповага до нас і наших планів.
Всі вони переконані, що ми маємо кожен раз зустрічати їх з хлібом, сіллю і відкритими обіймами. Особливо нахабним із тієї компанії є Влад, брат моєї Ані. Він може заявитись до нас пізно вночі або о шостій ранку. Людина взагалі не має рамок. Я вже не пам’ятаю, коли ми могли з коханою спокійно посидіти вдвох, якусь романтику влаштувати врешті-решт чи хоча б фільм подивитися.
Ми з Анею не раз говорили про це і вона обіцяла поговорити із Владом. І вона говорила з ним, але ефекту від того, що горохом об стінку.
У нього також є сім’я, дитина. Живуть вони небідно, тому часто із дружиною по різних закладах катаються, а також на відпочинки, а дитину привозить нам, ніби ми няньками наймались. Мене не дратує, що він привозить Ані племінника, ні. Але чому не можна нормально попросити, домовитись, подякувати? Він залишає нам дитину з підтекстом того, що це обов’язок Анюти – сидіти із своїм племінником.
Вона, звичайно, ніколи відмовити не може. Просто настільки добрих людей я ще в житті не бачив. От і платить за свою доброту тим, що ночами не спить, бо зайнята чужими проблемами.
Теща в той час ніде на працює, сидить на пенсії. Їй настільки сумно живеться, що вона приходить контролювати нас. Якби ж уже приходила і допомагала. Так ні, вона тільки на дивані сидіти і командувати вміє, а як елементарно із внуками посидіти, то вона не здужає уже.
Я не знаю, як буде далі, але зараз моє терпіння на межі. І я не знаю, скільки ще зможу утримуватись від грандіозного скандалу.
