Ми з Оленою після весілля не переймались де нам жити. Дружині залишила квартиру бабуся, а мені подарували житло батьки. Тому ми жили у моїй квартирі, а квартиру дружини здавали в оренду. Тесть з тещею приходив до нас додому раз у два тижні, ми з ними пили чай і розмовляли. Але якщо ми з дружиною сварились, то вони ніколи не втручались у наші стосунки.
Але теща несподівано покинула тестя і переїхала жити до коханця. Для Володимира Володимировича зрада дружини стала справжньою трагедією. Він був у розпачі і ми з дружиною підтримували його, як могли. Але він хотів постійної уваги і цим руйнував наше з дружиною життя.
Спочатку тесть приходив до нас кожного дня на декілька годин, потім на пів дня, а далі почав залишатись на увесь день. А ввечері він просив мене підвезти його додому, бо було вже пізно. Я стомився кожного дня їздити машиною у другий кінець міста, тому запропонував йому ночувати в нас. І це була моя помилка.
Я думав, що він декілька днів переночує в нас, а потім повернення до себе додому. Але він уже місяць живе в нас вдома.
Я хочу прийти ввечері і відпочити, а не можу, бо тесть сидить на дивані і говорить, що мені потрібно зробити вдома. Йому все не подобається і він постійно до мене чіпляється. Каже, що моя дружина варта кращого чоловіка, ніж я.
А потім він помаленьку почав переносити свої речі. У моїй шафі були його светри, штани і куртки. Я не витримав і сказав дружині вибрати або я, або її батько. Вона вибрала мене і ми сказали тестю, щоб він повернувся до себе додому.
Він дуже ображався на нас і говорив, що ми не хочемо його підтримувати у складний для нього момент життя. Але я вперто говорив, що не хочу, щоб він жив у мене вдома.
Зараз він живе у своїй квартирі, а до нас приходить один раз у тиждень. Мені його жаль, але я маю право на спокійний вечір без сторонніх людей.
