Тетяна звинувачує Миколу в тому, що не приділяє їй уваги, відсторонився від всього, що раніше вважали цінним в їхньому житті. А одного разу сказала, що вона не проти розлучення.

Микола з Тетяною одружені вже вісім років. Зустрічаються зі школи. Якщо зібрати весь час, який вони зустрічалися, а потім жили одружені, то виходить немалий термін. Тринадцять років. Спочатку життя їхнє здавалося казкою. Все разом, розуміли одне одного з півслова. Та з роками спілкування припинилося. Віднині вони живуть разом, але вже немає тієї атмосфери свята і закоханості.

Спочатку вирішили пожити для себе, подивитися світ, придбати все необхідне. Та згодом розмови про дітей припинилися, відносини погіршали. Живуть без радості й надії. Микола намагався поговорити з Танею, можливо знайдуть якесь рішення. Та розмова не виходила. Дружина все сприймала насторожено, говорила, що він звинувачує її в усьому. Так що почата розмова плавно переходила у сварку.

Тетяна звинувачує Миколу в тому, що не приділяє їй уваги, відсторонився від всього, що раніше вважали цінним в їхньому житті. А одного разу сказала, що вона не проти розлучення.

Микола про те не думав, але коли дружина запропонувала розлучитися, погодився. Видно їм необхідно пожити окремо. Так що без сварок, мирно розлучилися. Спочатку чоловік страждав, скучав за дружиною. Адже стільки років разом. Та з часом хвилювання припинилися, Микола відмітив для себе, що йому добре одному. Не потрібно звітувати, оправдовуватися. Життя заграло яскравими барвами.

А Таня зовсім скоро познайомилася з чоловіком, одружилися. На світ з’явилася донечка. У дівчини нове життя, яким вона задоволена.

Оцените статью
Тетяна звинувачує Миколу в тому, що не приділяє їй уваги, відсторонився від всього, що раніше вважали цінним в їхньому житті. А одного разу сказала, що вона не проти розлучення.