Мене звати Денис, мені 23 роки. Недільного ранку я зі своєю дівчиною Софією ще лежав у ліжку. Ми декілька місяців тому почали жити разом у квартирі, яка дісталась мені у спадок від покійної бабусі.
Ми живемо у Львові, рік тому я отримав у спадок трьохкімнатну квартиру від своєї бабусі. Останні два роки вона була лежачою після інсульту. І моя мама, її молодша дочка доглядала за нею. Так було вирішено на сімейній нараді, коли ми забрали бабусю з лікарні. Лікарі сказали, що бабуся наврядчи буде вже ходити, а їй потрібен особливий догляд. Тоді старша сестра моєї мами, тітка Жанна, сказала, що не має можливості доглядати за хворою мамою, бо зараз саме влаштовує особисте життя. І збирається виходииити заміж у свої 46 років.
Моя мама, маючи більш спокійний характер, погодилась доглядати хвору матір самостійно. Робота їй це дозвлоляла зробити. Батька мого не стало 4 роки тому, тому маму вдома ніхто фактично не чекав.
Так і вирішили: хто доглядає матір-тому й дістається квартира.
Відколи я переїхав у квартиру, тітка Жанна стала періодично навідуватись вгості до мене. Як-не-як, квартира в центрі Львова. А вони з новим чоловіком живуть в Бродах. І тут шукають можливість мало не щомісяця приїхати вгості, прогулятися по місту, і пожити в красивій квартирі.
А й правда, навіщо орендувати, якщо у мене у Львові живе племінник?
Я нормально ставився до таких відвідин, коли жив один. А зараз я живу зі своєю дівчиною Софією. Ми плануємо одружитись незабаром. А тітка Жанна цього разу здивувала мене проханням.
Виявляється, мій двоюрідний брат Максим вступає цього року вчитись до Львівської політехніки, в гуртожитку жити не хоче, бо “хлопчик він домашній” , тому було б непогано , щоб він пожив у мене в квартирі декілька років, поки не переведеться на заочне і сам зможе заробляти на оренду квартири.
Моя відповідь була категорично- ні. Тітка Жанна обурилась, і сказала, що відсудить у мене квартиру, бо вона теж на неї має право.
А де вона була, коли потрібно було доглядати хвору матір? Ви як вважаєте? Чи правильно я вчинив?
