Вікторія та Віталій були в шлюбі понад п’ять років, а діток так завести і не змогли поки що. Спочатку вони не планували вагітність, бо хотіли пожити для себе, зреалізуватися, стати на ноги. Хлопець працював будівельником, а Віка в пологовому.
Час минав і подружжя нібито й було готове до діток, але завагітніти не вдавалось. Тоді жінка вирішила, що пройде обстеження сама, а тоді вже результат скаже партнерові.
Та от результат був невтішним. Дівчина дізналась, що не може мати дітей. Ввечері вона розповіла про це своєму коханому. Їй не хотілось тримати його поряд, якщо може бути щасливим із іншою жінкою, що подарує йому маля.
Та Віталік сказав, що кохає Віку і ні за що не буде з нею розлучатися. Вони домовились більше не підіймати цю тему та жити як раніше. Хоча дівчина постійно ще думала про свою проблему та замислювалась над тим, що невдало професію обрала. Чужим діткам допомагає народитися, а своїх мати не може.
Десь глибоко в душі вона знала, що рано чи пізно коханий піде від неї.
Якось до пологового привезли двоє дівчат, з різницею в годину. Незабаром перша народила хлопчика, а друга – дівчинку. Потім вже виявилось, що дві породіллі – сестри. Це ж треба такий збіг. Але їхні мама і тато не знають про цю новину. І якщо дізнаються, то всім буде непереливки. Тому синхронно дівчата написали відмову від діток. Такого у місцевому пологовому ще не було. Всі тільки про таку подію тоді й балакали. Адже бачили, як одна із сестер вночі втікала через вікно.
Чомусь ця історія зачепила Вікторію і вдома вона поділилась переживаннями з коханим. Разом вони вирішили, що заберуть новонароджених братика та сестричку собі. А вже через кілька тижнів Віталій щасливий стояв під пологовим та чекав своїх улюблених дружину та діток.
Всі друзі та родичі вірили, що дітей народила Віка, адже вони були, як дві краплі води.
