Тоді я і зрозуміла, що із веселого життєрадісного хлопця він перетворився на старого ворчуна

Коли діти вилітають із батьківського гнізда ви залишаєтеся сам на сам зі своїм чоловіком. Добре, коли він залишився тією ж людиною у яку ви свого часу закохалися. Та як показує практика, люди з часом змінюються. Так сталося і з нами.

Ми зі Степаном одружилися, коли були молодими та закоханими. Одразу після весілля я народила сина. Через декілька років на світ з’явилася наша донечка. Далі почалися звичайні сімейні будні. Всяке бувало у нашому житті. Були радісні моменти, але й труднощі нас не минули.

Сьогодні ми можемо з впевненістю сказати, що прожили життя недаремно. Син став відомим лікарем, донька – переїхала жити за кордон. Діти мають свої сім’ї й рідко заїжджають до стареньких батьків.

Нещодавно Степан пішов із роботи на заслужений відпочинок. Тоді я і зрозуміла, що із веселого життєрадісного хлопця він перетворився на старого ворчуна. Цілими днями він ходив по дому й шукав до чого б це придертися. То йому курка підсмажена, то чай не солодкий.

Чужі люди у домі йому були зайві. Я навіть не могла посидіти за чашечкою чаю із подругами.

Без перебільшення, його нервує абсолютно все. Я не можу спокійно подивитися свій серіал, бо Стьопа хоче дивитися бойовик. На мої кімнатні рослини у нього несподівано виявилася алергія. Мене ж дратує, коли він човгає та хропить.

Не знаю, як ми житимемо далі, але зараз кіт із собакою може швидше знайти спільну мову, ніж ми. Як таке могло статися?

Оцените статью
Тоді я і зрозуміла, що із веселого життєрадісного хлопця він перетворився на старого ворчуна