Того дня мені довелося обирати: врятувати життя або отримати роботу мрії. За свій вибір я не жалкую

Кілька місяців я шукав для себе вакансію. Скільки оголошень я перечитав, скільки відправив резюме та провів телефонних розмов. А що вже говорити про виконані тестові завдання. Часом мені навіть здавалося, що мене обманюють й спеціально дають виконати тест тільки щоб не платити мені зарплатню.
Але нарешті після тижня повного затишшя мені зателефонували. Приємний голос на іншому кінці слухавки повідомив, що мені призначено особисту зустріч з працедавцем. Від результатів цієї зустрічі буде залежати чи отримаю я місце у їхній компанії. А потім, наче випадково додали «Ваше резюме сподобалося найбільше. Тож ви маєте всі шанси отримати це місце».

Я був просто у захваті. Адже мені вже давно набридло перебиватися випадковими підробітками. Тож до співбесіди я почав готуватися завчасно. На позичені у друга гроші купив новий костюм. Зробив зачіску, поголився. Виглядав наче наречений на весіллі. Коли настав день зустрічі я не міг дочекатися, щоб все нарешті швидше відбулося. Вирішив прийти завчасно. По дорозі репетував свою майбутню промову. Намагався вгадати які питання мені будуть ставити та вигадував у голові відповіді.

До офісу фірми залишалося кілька сотень метрів. Я вже бачив будівлю у якій я неодмінно отримаю роботу. Аж тут попереду мене раптово впав чоловік. Він просто завмер та почав труситися. З рота в нього пішла піна. Й ніхто не звертав на нього увагу. Люди удавали, що його не має. Я одразу ж підійшов до нього та почав перевертати на бік. Чоловік був важким. Лише через кілька хвилин його напад минувся. Він виглядав наче п’яний. Не мав орієнтації та діставши з кишені мобільний телефон почав його крутити у руках наче іграшку.

Мій костюм був зіпсований. Плями від піни, порване коліно, зім’ята сорочка та зжована краватка. Не самий презентабельний вигляд, а тим паче геть не відповідний для того, хто намагається отримати роботу. Але відступатися я не міг. Впевнившись, що з чоловіком все нормально й він більш менш повернувся до тями я побіг до офісу. На щастя мій майбутній начальник запізнювався. Можливо мав термінові справи. Але з погляду секретарки я зрозумів, що мій зовнішній вигляд складає геть не те враження якого б мені хотілося.

Я вже хотів все покинути та піти додому. Але тут у дверях з’явився той самий чоловік, якого я врятував. Він був втомлений на вигляд, але мене також впізнав. Виявилося, що саме з ним я й мав розмовляти про майбутню роботу. Чи варто вам говорити, що місце я отримав й вже кілька місяців успішно працюю на роботі своєї мрії.

Оцените статью
Того дня мені довелося обирати: врятувати життя або отримати роботу мрії. За свій вибір я не жалкую