Ти, Маша не балуй Віктора. А то бачиш який господар став, скоро мене й на поріг пускати не буде. Сьогодні так і сказав, щоб я не приходила до вас. А він взагалі Дмитрику ніхто, а береться розпоряджатися. – А коли ми з вами сьогодні бачилися?-говорю я тещі від дверей. Вона від несподіванки аж підскочила

Машу я зустрів випадково. Йшов по тротуару, а дівчина з візочком переходила дорогу. Вона не побачила, що позаду неї із за кута вилетіла машина на великій швидкості. Я чисто механічно встиг схопити дівчину і візочок, і потягнув на себе. Ми впали, хлопчик із візочка випав прямо мамі на руки. Але коли вона побачила, як пролетіла машина в декількох сантиметрах від нас, зрозуміла, що я врятував їм життя. І нічого, що хлопчик злякався, але ж цілий і здоровий.

Ми познайомилися. Маша з Дмитриком прогулювалися, через дорогу переходили, щоб погуляти парком. Видно той водій неадекватний, тому що Маша переходила дорогу на пішохідному переході. Ось так буває, навіть переходи не завжди захистять людину від неадекватного водія.

Ми гуляли парком, багато розмовляли. Мені все більше подобалася Маша. І син її такий чудовий хлопчик. Виявилося, що дівчина давно розлучена, виховує сина одна. А я радий, що нарешті зустрів ту, з якою мені добре. І Дмитрик, такий милий хлопчик. Здається я з ним знайшов спільну мову. Ми часто зустрічалися, і через два місяці наших зустрічей, святкували весілля.

Спочатку жили добре, вдома весело, дружина готує смачну вечерю. Іноді приходила теща. В її візитах я не бачу нічого поганого. Ось тільки останнім часом, після візиту мами, Маша незадоволена. То грошей їй мало, роботу іще одну потрібно знайти. То уваги приділяю їй мало.

А одного разу біля будинку мене спинив якийсь чоловік:
– Так це ти виховуєш мого сина, – говорив він.
– Хто ти? – запитую.
– Я перший чоловік Маші. І знаєш, якщо теща ходить до вас, гони в шию. Я жалів її, і як бачиш, залишився на вулиці. Грошей їм усе мало. А ти тримайся, і ще, не ображай мого сина. – Повернувся і пішов.

Я дивився йому вслід, і думав, що частка правди в його словах є. Адже коли теща довго не приходить, у нас все добре. Як тільки побула, увечері сварка. Приходжу додому і дивлюся, що теща у нас. Чую голоси:
– Ти, Маша не балуй Віктора. А то бачиш який господар став, скоро мене й на поріг пускати не буде. Сьогодні так і сказав, щоб я не приходила до вас. А він взагалі Дмитрику ніхто, а береться розпоряджатися.
– А коли ми з вами сьогодні бачилися? – говорю я тещі від дверей.

Вона від несподіванки аж підскочила, а потім швиденько стала збиратися додому. Я не пускав, просив пояснити, коли ми бачилися? На мій подив, Маша стала на мене кричати, захищаючи свою маму. Я подивився на них, розвернувся і пішов. Нехай шукають собі іншого, з якого мотузки будуть вити.

Оцените статью
Ти, Маша не балуй Віктора. А то бачиш який господар став, скоро мене й на поріг пускати не буде. Сьогодні так і сказав, щоб я не приходила до вас. А він взагалі Дмитрику ніхто, а береться розпоряджатися. – А коли ми з вами сьогодні бачилися?-говорю я тещі від дверей. Вона від несподіванки аж підскочила