Я хочу розповісти історію про мою матір і матір мого друга. Тепер я розумію, що про себе потрібно дбати.
Ми з Павлом дружили ще зі школи. Ми були однокласниками і жили недалеко одне від одного. Ми були найкращими друзями і завжди проводили час разом. Багато наших друзів вважали, що ми брати.
Моя мати працювала на двох роботах. Вона мене дуже любила і приділяла мені увесь вільний час. Для себе вона часу не мала, не слідкувала за собою та погано харчувалась. Вона не часто купувала собі новий одяг, а нам з батьком не жаліла грошей. Але ми за це її не цінували.
А мій друг мало часу проводив з матір’ю. Вона працювала, але на одній роботі. Вона приходила додому і готувала вечерю, а потім йшла дивитись улюблену телепередачу або читала книгу. Надія Іванівна нікому не старалась догодити, вона завжди ставила себе на перше місце. Жінка купляла собі фрукти і овочі, добре харчувалась і гарно одягалась. Вона не спішила нікуди і не злилась на себе через те, що у неї нічого не виходить. Вона знала, що в щасливої матері – щаслива дитина. Степан мені тоді заздрив і говорив, що його мати не любить.
Минули роки і ми виросли. Моя мати почала часто хворіти та виглядати погано, а мати Степана зараз здорова і допомагає йому доглядати за онуками. Вона гарно виглядає і займається спортом.
Виявилось, що матір мого друга була дуже розумною, бо знала, що має бути здоровою та щасливою і тоді її рідним буде добре.
