Коли я одружився з Іриною, то вже мав сина від попереднього шлюбу. Жінка відразу порозумілась з ним і усі ці роки ставилась до нього, як до рідної дитини. Але тещі ніколи не подобалось те, що у мене є дитина від іншої жінки. Вона завжди злилась на мою дружину через те, що вона багато часу приділяє моїй дитині.
Через три роки у нас з дружиною народилась донечка. Надія Володимирівна дуже любила онучку, а на мого сина навіть дивитись не могла. Коли вона запрошувала нас у гості, то говорила, щоб я приходив без сина, а залишав його зі своїми родичами. Але мої батьки живуть далеко і я не маю можливості їм відвозити дитину, тому до тещі у гості я не ходив.
У кінці квітня у моєї дружини буде день народження, їй виповниться сорок два роки. Ми будемо святкувати і склали список гостей. А вчора зателефонувала теща та запропонувала відзначити свято на дачі. Ми з радістю погодились, бо там велике подвір’я та свіже повітря. Але матір моєї дружини сказала, що на святкуванні не хоче бачити мого сина і моїх батьків. Мені вона дозволяє приїхати на дачу, але не моїм рідним. Я їй відповів, що якщо вона не хоче бачити мого сина і батьків, то я також не приїду.
Теща вважає, що це і її свято, бо це її дочці виповняється сорок два роки, тому вона може складати список гостей.
Ми з Іриною не знаємо, як правильно зробити, бо якщо запросимо моїх рідних, то матір дружини образиться.
