Я думала, що у мене зі свекрухою хороші стосунки. А потім я дізналася, що у її телефонній книжці я записана як “Жаба”!

Мої зі свекрухою стосунки ніколи не були ідеальними. Але ми жили далеко один від одного, бачилися раз на місяць, через це й не конфліктували. Хоча в нас були деякі розбіжності у тому, як виховувати дітей і, як вести сімейне життя. Я її слухала, але робила по-своєму.

Свекруха, з вигляду, розумна й доросла жінка. Хто ж знав, що всередині неї живе маленька дитина. Чому саме дитина? Тому, що інакше те, що вона вчинила, я пояснити не можу.

Одного чудового травневого ранку ми з чоловіком зібралися, щоб їхати до свата на день народження. Взяли дітей, подарунки й поїхали.

Батьки зустріли нас дуже тепло. В хаті вже був рух, свекруха крутилася на кухні, сват розпалював вогнище, щоб шашлики смажити. Перед нашим приїздом прибула чоловікова рідна сестра з сім’єю. Все повинно було бути чудово. Ще більше мене тішило те, що завтра у мене мав бути вихідний день на роботі.

Поки ми з братовою накривали на стіл, мама проговорилася, що хоче поїхати в місто за розсадою, але всі постійно зайняті, а вона по автобусах не хоче товктися. Братова пояснила, що не візьме відгул, бо начальник буде злитися. Тоді свекруха глянула на мене, бо я перед цим проговорилася, що у мене буде вихідний. Ну що я мала зробити в такій ситуації? Звісно, запропонувала відвезти її на базар, тим самим жертвуючи своїм єдиним вихідним днем за останній місяць.

До вечора свекруха дякувала мені, сказала, що ніколи цього не забуде. Бо вона дуже не любить автобусів. У неї тиск підіймається в них, стає зле. А машиною — то зовсім інше діло.

Прийшов час їхати додому і я зауважила, що ніде немає мого телефону. “Напевно, діти десь поклали й забули”, — подумала я собі. Попросила чоловіка мені подзвонити, він сказав, що свій телефон залишив у машині. Тоді звернулася до братової — її вже давно розряджений. Братова мені простягнула мамин телефон й сказала подзвонити з нього.

Я почала шукати себе в контактах і нікого на своє ім’я не знайшла. Потім згадала, що зранку дзвонила до неї й залізла у вхідні виклики. Там я нарешті знайшла свій контакт — “Жаба”. Серйозно, жаба.

На її думку, це нормально? Так поводить себе доросла людина, яка повчає мене, як правильно виховувати дітей!? А, головне, за що? Чи я її чимось образила? Я ж нічого поганого їй не зробила. А якщо і було щось, це можна в очі сказати.

Я пустила гудок, знайшла свій телефон, попрощалася зі сватом і пішла в машину. Я була ображена. Вночі згадала, що маю відвезти її на базар. Але зранку я подзвонила до неї й сказала, що мене зненацька викликали на роботу і я не зможу до неї приїхати.

Не хочу її зараз бачити й розмовляти з нею. Мені потрібен час, щоб заспокоїтися й придумати, що робити.

Оцените статью
Я думала, що у мене зі свекрухою хороші стосунки. А потім я дізналася, що у її телефонній книжці я записана як “Жаба”!