“У моєму домі коти з’являться тільки після того, як мене не стане!”

Оля просто ненавидить котів. Не знаю, чим це пояснити, бо алергії у неї не має та й нічого поганого вони її ніколи не робили, але от дратують її й все. Щоразу приходячи у гості, вона стає зла лише від звуку м’явкання чи мурликання, тому всі звикли ховати домашніх улюбленців в інших кімнатах, щоб не псувати її настрій.

Навіть коли у неї з’явилось дві донечки, що ніколи не могли пройти повз котенят і постійно вмовляли маму, щоб взяти хоча б одного, гарантуючи, що виключно вони будуть за ним доглядати, але вона твердо стояла на тому, що ніяких котів, доки вона жива, у домі не буде.

Звичайно, дві маленькі доньки не стали слухати маму й все одно притягнули котеня з вулиці. Ох, і наморочився з ними тоді батько, виводячи з маленького бліх та відмиваючи його. Оля у цьому участі не приймала, лише поставила ультиматум: якщо коту не знайдуть нову домівку через тиждень, то вона почне шукати нову домівку собі!

З цього часу пройшов рік, в Олі я нічого про котеня не питала, була впевнена, що він уже в інших господарів. І ось я навідалась до неї у гості, але двері мені відкрили його доньки й тихенько промовили: «Йдіть тихенько, ми хочемо вам дещо показати!».

Ми підійшли до спальні, я вже подумала, що вона, мабуть, спить, і став заперечно хитати головою, мов почекаю на кухні, не буду ж я його будити, але вони наполягли, щоб я трішки прочинив двері. Так я побачив Олю, що лежала на животі й гралась з котеням.

А хто у нас такий красень? Що ж це за мамине диво? А лапки які у нас м’якенькі! – лунав голос Олі.
Через мить одна з доньок відкрила двері й голосно промовила: «Тітко Ганно, хоч ви щось мамі скажіть, вона ж нам з котиком взагалі не дає гратися!»

Ох, ці жінки, ніколи їх не зрозумієш, дуже вони хитрі, але є одне створіння, що набагато хитріше них – коти. Вони потрапляють у будинок і так швидко проникають у будь-яке серце, що потім їх звідти й віником не виженеш.

seikatsu-hyakka.com

Тут мені згадалась одна ситуація, коли я ще в армії служив. У нас там були чоловіки різного віку, були й ті у кого уже сім’ї вдома, тому коли один з чоловіків щовечора телефонував додому і запитував: «Ну що там у тебе нового? А Васька як наш? Їсть нормально? Ви гуляєте?» Я вирішив, що у нього син є, але вже через годину цей «татусь» показував мені фото свого кота. І скажу вам, що їх там набагато більше ніж фото дружини, а у кінці він промовив: «Так сумую за її мурликанням! Не можу дочекатися вже вихідних!»

А у вас є такі ж знайомі противники котів? Можливо, вони ще просто не знайшли свого хитрюгу?

Оцените статью
“У моєму домі коти з’являться тільки після того, як мене не стане!”