У моєї подруги є шестирічний син, який поводиться дуже виховано і слухняно. У нього ідеальні манери. Я не жартую і не перебільшую. Цей хлопчик зараз ходить у перший клас і до всіх дорослих говорить на “Ви”.
Зараз уже багато дітей не звертаються так до дорослих, все частіше я помічаю, що діти говорять “Ти”. Тому коли я чую, що дитина звертається “Ви” мене це приємно дивує. Хлопчик ніколи не влазить у розмову дорослих, не кричить та не перебиває.
Ми з подругою розмовляли і я її запитала, як їй вдалось виховати такого слухняного хлопчика. Наталя усміхнулась і запитала свого сина:
– Як мають поводитись діти?
– Ми маємо бути слухняними і мовчати коли розмовляють дорослі. – відповів він.
Ось це виховання! Я була дуже здивована, бо інші діти поводяться не так, як цей хлопчик. Вони завжди стараються перетягнути усю увагу на себе і часто капризують. Мені здається, що діти спеціально починають шуміти і кричати коли дорослі люди розмовляють.
Буває так, що у матерів не виходить заспокоїти свою дитину і їм доводиться робити те, що хоче їхня донька чи син. Мої діти також капризують і привертають увагу до себе коли я розмовляю з іншими людьми. Зараз я не знаю, як мені зробити так, щоб вони були слухнянішими. Я дуже хочу, щоб мої доньки поводились, як Назар.
Наталя розповіла, що вона виховує свою дитину не так, як інші. Після народження малюка усі дорослі стараються догодити дитині і виконують її забаганки.
Вона вважає, що головними є дорослі та сім’я. Батьки мають бути завжди у центрі уваги і вони дитині не повинні приділяти усю свою увагу.
Результати такого виховання мене приємно дивують і я не можу говорити чи правильно подруга виховує свою дитину. Але її син поводиться набагато краще, ніж інші діти.
А ви як думаєте, чи правильно Наталя виховує свою дитину?