У нас чудова сім’я. Ми хороші батьки. З усім справляємося самі, не просимо нікого про допомогу. Але свекруху це не влаштовувало – вона хотіла опікуватися нашою дитиною. Добре, що не дійшло до суду. Сім’ю свою ми зберегли й нарешті можемо жити повноцінним життям

Ми з чоловіком виховуємо чарівну донечку. Хоча вагітність і не планували, та її поява на світ стала неймовірним щастям для нас. Вона наче сонечко, радує всіх навколо, улюблениця в родині. От тільки свекри проявляють свою любов дивним чином.

Я трохи засиділась у декретній відпустці. Коли закінчилася стандартна, терміном у три роки, то подовжила її до шести. Керівництво фірми було не у захваті, але варіантів не мало. Все по закону. Щоб не перетворюватись остаточно на домогосподарку, я почала працювати віддалено. Звісно, це не приносило такого доходу, як офіційна робота, та допомагало трохи відволіктися від побуту і попрацювати розумово.

З першого я доглядала малечу сама. І справлялася з усім відмінно. І в домі завжди порядок, і дитина чиста й нагодована, навіть чоловікові обіди на роботу встигала готувати. Тільки от свекруху мою це не тішило. Вона мріяла повністю опікуватися нашою дитиною. Не могла змиритися, що я молода, недосвідчена, чому ж хорошому я можу навчити дитину?

В перший же день, як ми з донею повернулися з пологового дому, вона навідалась. І перше, що вона мені сказала: “Ой, Юлю, так тебе щось рознесло. Слідкуй, щоб у чоловіка інтерес не пропав до тебе такої”. Найкраще, що можна було промовити, правда? Та я вже звикла до такої манери поведінки, вона ніколи не церемонилась – що на думці, те й на язиці. І все б нічого, та свекруха практично прописалася у нас. Постійно повчала, що я геть усе роблю не так, як потрібно, не так, як вона це звикла робити.. Я зрозуміла, що більше не витримаю такого натиску і попросила Катерину Степанівну залишити свої поради при собі. Свекруху це, звісно, безмежно образило. Та щастя було не довгим. Вже через кілька днів, вона знову була у мене.

Коли Софійці виповнилося три рочки, ми з чоловіком вирішили, що пора їй вже відвідувати дитячий садочок. Що почалося, коли про це дізналася свекруха! Вона влаштувала нам величезний скандал. Почала наводити аргументи, що у садку дитина почне частіше хворіти, і взагалі, якщо нам, її батькам, набридло доглядати за власною дитиною, то вона прекрасно може нас замінити. Там ще був список доводів, всього й не перелічити!

Та ми з чоловіком твердо вирішили, що донька буде ходити у садочок. Соціалізація – важливий етап у розвитку дитини. Батьки, звісно, добре, але дівчинка повинна також проводити час з однолітками. І, тим більше не з такою авторитарною бабусею. До речі, саме через неї я й подовжила декретну відпустку. Не хотіла, щоб вона приходила в садочок і соромила там нашу сім’ю. Тим більше донечці подобалось відвідувати садок, в них там проводили багато розвивальних занять. То ж у своєму рішенні ми не помилились.

Оцените статью
У нас чудова сім’я. Ми хороші батьки. З усім справляємося самі, не просимо нікого про допомогу. Але свекруху це не влаштовувало – вона хотіла опікуватися нашою дитиною. Добре, що не дійшло до суду. Сім’ю свою ми зберегли й нарешті можемо жити повноцінним життям