У шлюбі я ніколи не перевіряв наш сімейний бюджет. Ми із дружиною спочатку складали гроші в одному місці квартири, а потім стало більш зручно користуватись картами, тому основна частина сімейного бюджету була там.
Часто ми спілкувались з приводу того, як і на що їх витрачати. Моя зарплатня була значно вищою від Тоніної. Для мене така тенденція була цілком нормальною, все влаштовувало. Ми жили не дуже заможно, але і не бідно. Вистачало і на відпочинок, і на продукти, і на все інше.
Та згодом на роботі почались деякі фінансові проблеми і відбувались масові скорочення. До цього числа втрапив і я. Із шефом у мене були нібито хороші стосунки, тому він обіцяв, що як тільки все піде вгору, то мене покличуть одразу назад. Я на це не дуже хотів покладатися, оскільки без грошей сидіти не варіант, тому почав пошуки роботи в той самий день. І тішився від думки, що якщо ті гроші, які ми відкладали на автівку зібрати, то вистачить на нормальне життя на цілий рік.
Тому я спокійно шукав собі роботу та нікуди не поспішав, хотів обрати щось більш вигідне. Дружина в той час на роботу ходила і щось таки заробляла. Щоправда, з часом почала сердитись, що я сиджу без діла.
Коли наближався День народження Тоні, то я почав думати про подарунок і заглянув на нашу спільну карту зі збереженнями. Але вона виявилась порожньою. У мене аж мову відібрало. Якнайшвидше я звернувся до коханої, аби все вияснити, а вона відповіла:
– А ти що гроші заробляєш, щоб про них питати?
– Але ж ми з тобою відкладали на машину разом.
– Ті гроші у моєї мами, я вирішила, що так буде краще та безпечніше.
– Від кого така безпека? Я більшу частину їх заробив.
– Ми заробили їх разом. Отже, і витрачати маємо на щось спільне. А тобі якщо щось потрібно купити, то піди зароби, а тоді купуй.
З Антоніною ми сперечались ще довго, але гроші вона мені так і не дала. Скоро шеф мені таки зателефонував і запропонував повернутись. Я був щасливий, що все налагодилось так вчасно. Але тепер Тоня не знає, скільки я заробляю і скільки відкладаю. Комунальні послуги та господарські витрати оплачую, а решта нехай її не цікавить.
