У Наталки є перший чоловік, у цьому шлюбі вона виховувала його доньку, з якою підтримує зв’язок. Ще й дуже добре спілкується з свекрухою і свекром, навіть у гості до них може поїхати. Нещодавно ми взяли квартиру в кредит, його допомагають виплачувати і мої батьки. Проте Наталка ніколи не показувала мені документи про своє розлучення, і моя мама наполягла на серйозній розмові.

Обставини мого життя наразі бажають кращого. З Наталкою ми живемо разом уже майже п’ять років, маємо спільну дитину — дівчинку Оленку, котрій нещодавно виповнилося три рочки. Наталка обожнює доньку і намагається присвячувати їй якомога більше часу, мене це дуже тішить, бо я завжди мріяв про таку люблячу родину. Я теж отримує свою частку її уваги — смачна їжа, цікаві сюрпризи, романтичні побачення, море турботи і любові.

Коли раніше ми орендували квартиру, платив за неї лише я. А нещодавно взяли вигідний кредит на власне житло, і тепер виплачуємо його разом, ще й трохи допомагають мої батьки. Вважаю, що наше спільне життя склалося, бо в родині завжди панує злагода і взаєморозуміння. Я непоганий господар, сам люблю, щоб всюди було чисто та затишно, та й приготувати щось смачненьке теж можу, дружина каже, що виходить дуже смачно. Працюю віддалено, але отримую високу зарплатню. Змінювати рід діяльності поки не планую, хочу отримати гарний досвід і дати нашій донечці престижну освіту. Я є провідним спеціалістом у сфері сучасних IT-технологій, тому цікава і високооплачувана робота є завжди. Наталка має юридичну освіту і під час декрету теж заробляла, надаючи приватні консультації. Ми не маємо розкошів, але можемо собі дозволити купити якісні й недешеві речі, якщо поставимо це собі за мету. Мали бажання придбати в кредит заміський будинок, але вирішили почекати кращих часів.

Так я собі жив, щиро радіючи, що маю вдалі стосунки. І хоча побудував їх дещо запізно, впевнено можу сказати: саме на таку жінку я чекав усе життя. У неї ж це другі стосунки, у колишній родині залишилася дитина-підліток, яку дружина виховувала як рідну. Вони і зараз добре спілкуються з названою донькою, але не так часто. Інколи вона допомагає їй з навчанням, дає поради. Крім того, Наталка підтримує зв’язок і з батьками першого чоловіка, тому що дівчинка живе разом із ними. Не знаю, чому так склалося — я не хотів цікавитися, бо це не моя справа. За таке невтручання в минуле життя Наталка ще більше мене цінує. Вона сама розповіла про невдалі стосунки все, що вважала за потрібне. І протягом усіх цих років я жодного разу не розпитував її про це: не хотів зайвий раз засмучувати адже зрозуміло, що розлучення — це завжди боляче.

Я ніяким чином не вплинув на розірвання попереднього шлюбу, вона тоді вже біла вільною жінкою. Але останнім часом мене все більше непокоїть той факт, що вона, так би мовити, ще в «шлюбі» з іншим чоловіком. На дружні жарти в компанії друзів про те, чому ми не одружуємося офіційно, ми теж відповідаємо жартами, говорячи, що нас усе влаштовує таким, як є, а штамп в паспорті — звичайна формальність, яка абсолютно нічого не вирішує.

Мої друзі-однокурсники нерідко наводять приклади цивільних стосунків, які навіть не можна назвати справжніми. Та я запевняю себе, що це проста чоловіча заздрість, а всі ті історії не мають до нас ніякого відношення.

Проте нещодавно моя мати знову порушила цю тему, сказавши, що я маю серйозно поговорити з Наталкою і наполягти на одруженні. Її дуже непокоїть наявність штампу в паспорті Наталки з першим чоловіком. Нібито вона має всі права, а я лише мізерні обов’язки. Та й за законом навіть на нашу нову квартиру у неї є права через спільну дитину, а гроші за неї платимо не лише ми, а й батьки. Хіба це можна назвати шлюбом?

Я довіряю Наталці й відчуваю, що ця розмова буде не з приємних. Не знаю, як вчинити? А якщо правда виявиться на боці моєї матері?

Оцените статью
У Наталки є перший чоловік, у цьому шлюбі вона виховувала його доньку, з якою підтримує зв’язок. Ще й дуже добре спілкується з свекрухою і свекром, навіть у гості до них може поїхати. Нещодавно ми взяли квартиру в кредит, його допомагають виплачувати і мої батьки. Проте Наталка ніколи не показувала мені документи про своє розлучення, і моя мама наполягла на серйозній розмові.