Нещодавно зі мною трапилася дуже неприємна, але водночас смішна історія.
Мені 32 роки, я працюю вчителем у школі, викладаю німецьку. Працювати там я почала всього кілька років тому, оскільки повернулася з Німеччини. Подробицями свого особистого життя я не ділюсь і лишнього про себе волію не розповідати.
Є речі, які про мене ніхто не знає. Наприклад те, що у мене є молодший брат Євген. Йому тільки-но виповнилося 20. Наші батьки розлучилися, коли Женя був ще дитиною. Прийняти таке рішення батьків, було дуже важко, оскільки, це означало, що потрібно зробити вибір: з ким залишитися. Я вибрала брата. Куди він, туди і я. Понад усе люблю цього малого дурника. Ми з ним ніколи не розлучалися на довго, я доглядала його, коли він був ще зовсім малюком, готувала йому каші, одягала, гралася. Ми стільки всього разом пережили, попри різницю у віці. Він — найкращий брат у світі.
Після розлучення я, мама й брат переїхали жити у Німеччину до бабусі з дідусем по татовій лінії. У нас збереглися чудові стосунки й вони прийняли нас до себе. Мені довелося усе тут покинути та починати заново в Німеччині. Там я прожила близько 10 років, а потім повідомила своїм рідним, що на якийсь час повертаюся в Україну. Мама з братом підтримали мене.
І ось уже 3 рік я працюю вчителем у школі. Все чудово, якщо не брати до уваги особливе ставлення до мене. Я не люблю, коли мене виділяють. А тепер потрапила у такі обставини, де мені постійно нагадають, що я повернулася з самої Німеччини. Звичайно, не обходиться без пліток за спиною. А нещодавня ситуація взагалі дуже насмішила мене.
Мій брат вирішив зробити мені сюрприз. Ми з ним не бачилися понад 2 роки. Спілкувалися лише через інтернет. Він, нікого не повідомивши, приїхав в Україну, знайшов школу, в якій я працюю і прийшов до мене. Звичайно, його побачили всі. І зразу було зрозуміло, що він шукає мене. Женя розмовляє українською, але з сильним німецьким акцентом. До слова, він красень ще той, схожий на голлівудського актора.
Вже на наступний день я почула, як у мене за спиною шепочуться. Вирішила розпитати свою найближчу в колективі подругу, що на цей раз про мене цікаве розповідають. Виявляється, у мене є молодий коханець, якого я покинула в Німеччині й тепер він приїхав за мною аж в Україну. Не витримав розлуки зі мною, біднятко.
Я дала колегам час якомога більше пофантазувати про цю ситуацію, а потім, в кінці робочого дня, повідомила усім, що це мій рідний брат і найближча для мене людина. Були й такі, що не повірили мені з першого разу. Але це мене не хвилює, головне, що приїхав мій Женя.
