Коли мій син вчився в школі, то він шив одяг для ляльок молодшої сестри. Після уроків він багато часу проводив з дівчатами і ходив на бальні танці та гурток крою та шиття. Тим часом його друзі ходили на футбол і карате.
У одинадцятому класі хлопці запрошували дівчат на побачення, а Назар шив на швейній машині плаття. Я його просив покинути це заняття, але марно. У його кімнаті у шафі було багато суконь та спідниць. Він купував жіночі журнали та стежив за модою.
Зараз він уже дорослий, йому двадцять вісім років. Він одружений і у нього є син. Але він продовжує шити жіночий одяг і навіть створив свою колекцію.
Його дружина працює моделлю. Вона фотографується для глянцевих журналів і не завжди у пристойному вигляді. Мені невістка зовсім не подобається, бо вона поводить себе не скромно.
Я не розумію у кого мій син вдався? Невже не можна було займатись якоюсь чоловічою справою, а не шити жіночі плаття?
Він має бути мужнім, а одягається у дивні речі, каже, що його одяг дуже модний. Мені соромно йти разом з ним вулицею.
