З вуст людей можна багато почути історій. Більшість з них це перекази про долю знайомих і рідних. Інколи в цих переказах та історіях можна багато дізнатися і зрозуміти про характери людей.
Сьогодні я вам розповім історію, яку мені розказала моя подруга про сестру, яка соромилась рідного брата.
Іван вирішив залишитися жити у батьківській хаті в селі, він доглядав за садом і мав великий город. У нього були також дві корови та кролики. Усе в нього в дома було добре – чоловік був хорошим господарем. Літом він їздив на місцевий ринок продавати овочі та фрукти. Молоко він здавав молочному заводу, а м’ясо – м’ясопереробній фабриці. Отриманих грошей йому було достатньо, щоб добре жити.
Старша сестра Івана одружилася з забезпеченим молодим чоловіком і переїхала у місто. У неї був розкішний будинок, машина і жінка не хотіла нікому розповідати, що має брата у селі. Їй було соромно, що він обробляє городи і тримає господарство.
Брат завжди старався сестрі вислати посилкою свіжі овочі та м’ясо. Він до неї добре ставився і завжди цікавився її справами. Чоловік ніколи у неї нічого не просив, але завжди поважав її і старався зрозуміти жінку. У нього був невеликий будинок, але він у ньому щасливий.
Через чотири роки чоловік сестри знайшов собі коханку та вигнав дружину на вулицю. Будинок був успадкований ним від батьків, тому Олена не могла претендувати на нього. У неї не було ні житла, ні роботи. Жінка вирішила звернутися за допомогою до брата і поїхала до нього додому.
Він був дуже радий бачити сестру та зразу запросив її у дім. У нього гарна дружина і двоє дітей. В хаті прибрано та живе сім’я у достатку. Сестрі стало соромно через те, що вона соромилась брата і тому, вона вибачилась перед ним. А він сказав, що ніколи не на неї не ображався і запропонував жити у нього.
Зараз жінка знайшла собі роботу в селі і живе у брата. Вона чудово ладнає з його сім’єю та допомагає їм по господарству.
