Маленька Вікторія не пам’ятає своїх батьків. Коли їй було всього лиш три рочки, вона опинилася в дитячому будинку серед іншої, подібної на неї малечі.
Дівчинка була доволі вразливою і беззахисною. Зрештою, як і всі діти її віку. Якщо з однолітками вона навчилася знаходити спільну мову, то старші дітки часто дратували її тим, що вона сіра миша, забута найріднішими людьми – батьками.
Вероніка нічого не знала про власне минуле. Однак чітко їй закарбувалися слова бабусі, що також уже відійшла в засвіти, проте, що батьки її дуже любили. Вони довго чекали на неї, а коли вона появилася на світ, трапилося лихо – і в неї не стало батьків. Бабуся казала, що полетіли далеко разом із птахами.
Ця історія зогрівала душу дівчинки. І вона в моменти суму часто мріяла мати власну домівку, де її всі люблять. Вона бачила таке і фільмах, які їм часто тут демонстрували.
Одного разу старші вихованці затіяли знущання над малечею. Коли вихователі десь відволіклися на чаювання, діти відірвалися над беззахисними малими.
Хтось різко смикнув Вікторію за косичку. Вона не встигла оглянутися, як відбулося ще одне посмикування з такою силою, що дівчинка повалилася на підлогу.
Так вона опинилася в кабінеті медсестри. Жінка обробила обдертий лікоть зеленкою. Заспокоїла дитину. А потім, щоб втішити її, сказала, що знає про неї одну таємницю. Незабаром за неї приїде її рідний дядечко.
Вікторія ніяк не могла второпати, який ще дядечко. Вона абсолютно не знає ніякого дядька. Вона навіть боїться їх.
І дівчинка так і сказала, що не хоче нікуди звідси йти.
Її лякала невідомість. Вона вже встигла відчути жорстокість цього світу.
-Не хвилюйся, дитино! Усе в тебе буде добре. Дядько є твоїм найближчим родичем. Він тривалий час жив у Штатах. Він знайшов тебе за запитом. Тобі там буде краще, ніж тут.
Вікторія сумнівалася в доброті дядечок. Проте її життя мало повернутися до неї лицем. За два тижні до їхнього будинку і справді приїхав мужчина середнього віку і представив усі документи, які засвідчували, що він є рідним братом її батька.
Дядько справді був добрим. Він подарував для дітей кілька цікавих ігор. А Вікторії сказав, що скоро вона поїде з ним. Що в нього в цій далекій країні є дружина і улюблена справа. Але нема в нього дітей. І він буде щасливим, коли Вікторія житиме в нього…
Так закінчилася історія перебування Вікторії в притулку. Дівчинка справді вимріяла своє майбутнє.
