Двадцять два роки тому мій брат одружився. Звати його Микола. Він познайомився з майбутньою невісткою на роботі, вони спочатку дружили, а потім вирішили одружитись. Мені Оксана не дуже сподобалась, хоча вона дівчина гарна, але хотілось кращої нареченої для мого брата. Але я вирішив нічого йому не говорити, а старався допомогти йому з підготовкою весілля.
Наші батьки допомагали братові і навіть придбали йому квартиру. Через рік у подружжя народився син. Я був дуже радий за брата, але мені завжди здавалось, що він вартий кращої дружини. Чесно кажучи, я мріяв, щоб він розлучився і одружився з іншою жінкою. Але вони були щасливі разом, тому я нічого йому не говорив. Минув один рік і мого брата звільнили з роботи, через деякий час він знайшов іншу роботу, але вона йому не сподобалась. Я став помічати, що брат проводить багато часу з друзями і не завжди повертається додому тверезим.
Через поведінку мого брата у нього почались проблеми з невісткою. Оксана почала скаржитись мені на чоловіка і просила мене з ним поговорити. Мені було її жаль і я обіцяв допомогти їй. А сам думав: «Микола дуже втомлюється на новій роботі, а вона сидить вдома і нічого не робить. Могла б підтримати чоловіка і роботу собі знайти, а не без діла сидіти вдома. Дитина у нього маленька і вночі спати не дає, тому він чим довше з друзями сидить і додому не хоче йти».
А одного разу я прийшов в гості до брата і зрозумів, що дуже помилявся. Микола один місяць попрацював на новій роботі і залишив її, він уже сім місяців сидить вдома. Я колись його жалів і навіть гроші брату давав, а зараз розумію, що даремно це робив. Виявилось, що він навіть не намагався шукати роботу, йому вдома добре.
Через декілька днів у вівторок я знову прийшов у гості до брата, а він сам готує їжу. Запитую де його дружина, а він відповідає, що на роботі. Оксана влаштувалась на роботу, а племінник ходить у дитячий садок. Вона тепер заробляє гроші на сім’ю, доглядає за дитиною і майже все вдома робить сама. А мій брат нічого робити не хоче, тільки чекає, що його дружина його забезпечить.
Відтоді я змінив своє ставлення до Оксани і став на її бік. Брат так і не знайшов роботу, а через два роки невістка розлучилась з Миколою. Я її підтримую, вона правильно зробила, бо жінка не має забезпечувати чоловіка.
Зараз брату уже сорок чотири роки і він ніде не працює та живе сам. Наші батьки годують його, інколи я даю йому гроші. Я втомився і кожного разу говорю, що більше не буду йому допомагати, але коли він мене просить, то я не можу йому відмовити. Якесь замкнуте коло, жаль мені брата, але я розумію, що він дорослий чоловік і має забезпечувати себе сам.
