Уявіть собі: мій татусь геть зн _ахабнів! Він зателефонував вчора до мене і сказав, що я маю вiддавати йому половину своєї заробітньої плати. Я був шокований від такої заяви

Я з дитинства мріяв про нормальну родину. Дивився на однолітків, які, розпростягши руки для обіймів, бігли назустріч своїм батькам. Як же я хотів, щоб у мене була повноцінна родина! Але не усім доля подарувала таку можливість.

Всі говорили, що я набагато доросліший від своїх ровесників. Ще б пак! Як могло бути інакше? Моя родина за мить розпалася, як картковий будиночок. І я досі не розумію: чому так сталося?

Уже зараз, у дорослому віці, я розумію: розлучення батьків – найбільша психічна травма для дітей. Коли мама і тато почали жити окремо, вони не стали гірше ставитися до мене. Однак значно скоротився час на любов та піклування про мене.

Мама довгий час не могла відійти від такого стресу. Спочатку вона плакала і голосила. У неї була така апатія, що вона просто лежала на ліжку, склавши руки на грудях, та дивилася на стелю. Її нічого не цікавило. А я її просто дратував, бо мене треба було годувати та вчити зі мною уроки. Через деякий час мама ожила. Однак це було не в мою користь. Вона почала зустрічатися з іншими чоловіками та шукати свою долю. Тоді я остаточно зрозумів, що мамі на мене часу не буде.

Я спробував знайти підтримку у батька. Однак він тоді лише оковиту “підтримував” та інших жінок. Для нього я виявився зайвим. Він пояснив мені, що я лише заважаю йому влаштовувати особисте життя.

Я неймовірно був щасливим, коли, нарешті, переїхав до іншого міста на навчання та почав жити у гуртожитку. Я з усіх сил викладався, коли вчився. Мені дуже хотілося стати на ноги та бути незалежним.

Через п’ять років я отримав належну освіту і зміг влаштуватися на пристойну роботу. Мамі на той час було не до того. Вона навіть не оцінила моїх досягнень, адже була за кордоном і жила з іноземцем.

А ось тато відразу відреагував на цю подію. Він наче й радів за мене. Хотів зі мною спілкуватися, бо в ньому прокинулася батьківська любов. Мені це краяло серце. Я допомагав йому, чим міг, адже у тата постійно не вистачало коштів.

Але потім батько почав вимагати ще більше грошей. І лише тоді я зрозумів, що він мене просто використовує. Я відмовив йому.

Тоді батько прийшов до мене і заявив, що за те, що я є на цьому світі – маю платити йому половину своєї заробітньої плати. Вийшло так, що я мав за гроші купувати його любов. Та я не настільки вже дурний! Тому сказав батькові єдине слово: “Прощавай!”

Оцените статью
Уявіть собі: мій татусь геть зн _ахабнів! Він зателефонував вчора до мене і сказав, що я маю вiддавати йому половину своєї заробітньої плати. Я був шокований від такої заяви