Повертаючись з додому я був м’яко сказати не в дуже хорошому настрої. На роботі підходив дедлайн, а все ще не було виконано всі справи. Щоб трохи розслабитися я вирішив собі купити кави і по дорозі додому випити її.
Чекаючи на автобус я вже бачив, що автобус буде повний людей. Та й не помилився, я стояв в проході ззаду та людей було дуже багато, що було незвично для цієї пори. Стояли як люди похилого віку так і молоді, але що мене здивувало, поблизу мене сидів на перший погляд ніби школяр, але швидше за все це був студент. І він сидів та ніби не помічав інших людей, які стояли особливо бабусю з важкою сумкою.
Я починав злитися та хотів йому сказати, щоб встав обдумував як краще сказати йому. Але мої думки перебили на наступній зупинці зайшла дівчина, яка не встигла схопитися за щось, а водій вже натиснув на газ, то вона ледь не впала, добре що падала на мене я її втримав. Вона вибачилася. Я побачив, що в неї виступає велий живіт вона явно була на пізньому терміні ванітності.
Тоді я знову перевів погляд на студента який сидів та ні на що не звертав увагу, я вирішив привернути його увагу спочатку без слів, штовхав його в плече, але це йому не допомагало, він не звертав увагу ні на кого. Тоді вже звернувся до нього та він продовжував ігнорувати всіх навколо.
Я не витримав та підвищив голос
- Хлопче ти не бачиш що тут жінка вагітна стоїть. Їй потрібно уступити місце.
Хлопець повільно повернув голову подивився на жінку та її живіт, потім на мене та відповів
- Та я скоро виходжу і вона сяде. Я теж змучився на парах, ще кілька зупинок і я вийду.
Ніхто навіть уваги на це не звернув. В мене всередині щось вскипіло, я вже не зміг себе стримувати, що робота і ця ситуація. Тому я просто взяв і вилив йому на голову каву. Він стрибнув спочатку хотів з кулаками лізти на мене, але передумав. Та вийшов одразу на першій ж зупинці.
