В моє майбутнє не вірив ні хто, навісь мої власні батьки. Та це й зрозуміло, що може чекати чотирнадцятирічну дівчину, яка завагітніла двійнею

Ця новина, звісно, мене шокувала, проте, жодної секунди я не допускала того, щоб позбутися вагітності. Батьки мене умовляли всі три місяці, поки можна було щось зробити, а потім просто зібрали мої речі, та показали на двері. та я не хвилювалась. В мене був мій хлопець, який попри молодість та всі докори наших знайомих мене не покинув, і жодного разу не обмовився про аб0рт. він відразу сказав, що у нас все буде добре. Я й не хвилювалась. Чомусь, він був для мене цілим всесвітом з першого нашого дня знайомства. Всі говорили зніми рожеві окуляри, ти ж його не знаєш, поматросить і бросить… а я вірила. Безрозсудно з однієї сторони… йому тоді вже було дев’ятнадцять. Університет, майбутнє, відповідальність…

Тяжко нам тоді довелось. Зараз нашим дітям вже по десять років, ми щаслива та повноцінна родина. Мій чоловік зробив все можливе, щоб ми ні в чому не мали потреби. Довелось багато чим жертвувати, щоб дійти туди, де ми зараз.

Мої батьки не спілкувались зі мною до тих пір, поки сусіди не розповіли їм, що ми приватні підприємці, у нас все більш ніж добре. Відразу вирішили навідатись до мене в гості. Я не хотіла їх бачити.Виставили мене вагітною на вулицю. Їх не хвилювало що буде. Можливо, навіть надіялись, що я десь пропаду без сліду. Тепер, коли в мене все добре, вони мені не потрібні. Родина будується для того, щоб в тяжкі моменти підтримувати одне одного, а не позбуватись проблеми. моя родина тепер – це мої діти та коханий чоловік!

Оцените статью
В моє майбутнє не вірив ні хто, навісь мої власні батьки. Та це й зрозуміло, що може чекати чотирнадцятирічну дівчину, яка завагітніла двійнею