Вадим пішов від мене, коли нашій донечці ще й року не виповнилося, його не зупинив ні плач нашої доньки, ні мій. Я не залишилася сама. В мене були та є чудові батьки, які мені у всьому допомагали.
Після розлучення я не заводила ніяких стосунків. Часу на доньку не вистачало, не те щоб на інших чоловіків. Коли з’являлася вільна хвилинка, я з радістю проводила її Настею.
Близився восьмий день народження моєї донечки. Я заздалегідь взяла вихідний, щоб провести його з Настею. Ми домовилися піти в кіно, на атракціони, поїсти морозива і ще багато іншого. Ще зранку все почалося дуже добре. Ми без пригод зібралися й вийшли з дому.
Я купила квитки на мультфільм, що тоді транслювався в кінотеатрі. Як на диво, в залі сиділо тільки 4 людей: я з донькою та якийсь чоловік з сином. Хлопчик був на вигляд того ж віку, що й моя донька.
Після сеансу ми пішли на атракціони. Там було дуже людно, але серед натовпу я побачила того самого чоловіка з сином. Він щось пояснював малому, а той стояв і здавалося, що він от-от заплаче. Ми з донькою стояли в черзі, як раптом цей чоловік підійшов до нас і попросив взяти з собою свого сина, щоб покататися. Він пояснював:
— Славік дуже хоче, а я не можу. Розумієте, я висоти боюся. Звучить смішно й по-дитячому, але це так. Я був би дуже вдячний.
— Не виправдовуйтеся! Я все розумію і ми із задоволення складемо йому компанію.
Ми прокотилися не один раз, а цілих два! Діти були такі щасливі. А Настя зі Славіком одразу подружилися. Коли ми підійшли до його батька, той подякував нам і запросив в кафе на морозиво.
— А хіба ваша дружина не буде проти? — поцікавилась я.
— А ви тут її бачите? — пожартував він, а потім додав — мене Віктор звати, а вас?
— Оля і давайте на “ти”.
Ми з Віктором тоді так добре посиділи, діти повеселилися. В мене навіть в голові промайнула думка, що ми на сім’ю схожі. Обмінявшись з Віктором номерами, ми почали близько спілкуватися й все дійшло до того, що він признався мені у коханні й запропонував жити разом. Його не бентежило те, що я розведена й з дитиною, бо він сам був у такій же ситуації.
Вже через кілька місяців ми з донечкою переїхали жити до них. Наші діти поладили, ходять в одну школу. Тепер у моєї доньки є старший братик, а вже скоро появиться ще один, адже я дізналася, що вагітна.
Скоро у Славіка день народження і ми плануємо піти на ті ж атракціони, але на цей раз разом, однією сім’єю.
