Сказати правду наш син Іван був дуже якби так сказати, перебірливий в дівчатах на довго він ні з ким не зустрічався, майже кожного місяця в нього була нова дівчина. Ми не хотіли втручатися в це але все ж запитували його коли він вже найде нову дівчину з якою буде жити та створить сім’ю.
Та одного разу він привів дівчину яку звали Олена, Іван розповідав як він її зустрів та наскільки він закоханий у неї, та й вона відповідала на це лише простою усмішою, ніби соромиться. Але я бачила що вона щось приховує і вона мені не подобалась.
Я розмовляла з сином на рахунок того, що вона тут лише заради його квартири, і не кохає його. Але він заперечував та казав мені не лізти не в свої справи. Я все ж сподіваюся, що ця дівчина в нього знову на довго не затримується.
Та йшов час місяць, три місяці, рік, а він все був з нею. Наступним кроком коли я здивувалася це було коли син сказав, що скоро одружується. Я старалася його відмовити, але він був непохитним та й чоловік мене заспокоював бо я щось взяла собі до голови, та не бачу який син щасливий з нею.
На деякий час я заспокоїлася та вирішила можливо я все ж помилилася, та починала трохи радіти за сина, та бачила що він дійсно радий. Наступний час я не надоїдала синові та на перший погляд все було добре.
Скоро вже в сім’ї сина мало бути поповнення, раділа за сина, та й він ходив дуже радий. Коли Олена була в лікарні він дуже нервував та місця собі не знаходив я його з чоловіком заспокоювала що все буде добре, так і сталося народився здоровий син. Та я почала бити на сполох, бо не схожий він на Івана. Зовсім інший колір очей, волосся та форма обличчя була не така як у нього.
Мене ніхто не слухав але я була впевнена що син не від Івана, пробувала довести це але мене ніхто не слухав, я навіть на деякий час перестала спілкуватися з ними, якщо він не хоче слухати власну матір тоді не буду йому надокучати.
Проте я продовжувала казати чоловіку як він не бачить того що це дитина не від нашого сина, він ж називав мене несповна розум бо придумую собі щось. А чоловік продовжував навідувати їх.
Одного разу в нього вже увірвався терпець та він зробив тест ДНК взяв волосся свого внука та своє волосся і приніс тест мені нехай я гляну, і я тоді почала радіти бо він не був родичем. Я показала чоловіку він теж здивувався. Ми покликали сина щоб він швидко прийшов до нас, прийшовши до нас, одразу показали йому цей тест, він глянув та нахмурився і просто вийшов.
Через кілька днів він прийшов з ще одним тестом де Іван вже перевірив себе і сина, та виявилося що він батько.
Тоді чоловік подивився на мене здивовано, я знаю що він подумав що Іван може бути не його син , тоді я відповіла, що можливо тест помилився вперше. Він наче повіри, але я ще не була так близько до розкриття, того що чоловік не є батьком Івана.
