Я з сім’єю живу в багатоквартирному будинку, переїхали ми кілька років тому. У нас порядні сусіди. Ми з матусями кожного дня зустрічаємося на дитячому майданчику й спілкуємося, поки наші діти граються. Ми не тільки близько спілкуємося, а й ділимося всім один з одним. У мене, наприклад, є донечка. Коли вона народилася, то Аня, моя сусідка, віддала мені деякі речі своєї доньки, а я потім також помогла іншій матусі.
Але одного разу зі мною трапилася досить неприємна ситуація, про яку я розповіла своїм подругам. Я йшла з дитиною з магазину і назустріч мені крокувала сусідка Валя зі своїми 3-ма дітьми. Я з нею раніше не спілкувалася та й, взагалі, не знала. Вона не привітавшись, зупинила мене й сказала: “ти всім речі роздаєш, а для мене жаль?”. Мене трохи збило з пантелику таке питання, але я не розгубилася й сказала, що переберу одяг донечки й принесу їй. Валя пішла дальше.
“І кому це я всім роздаю?” — подумала я собі. Наступного дня я взяла кілька речей, іграшок і пішла до Валі. Вона навіть у квартиру мене не пустила, взяла з рук пакет, перебрала при мені речі й сказала, щоб я більше одяг їй не носила, бо все найкраще я вже роздала іншим, а їй лишилося “старе і потерте лахміття”. А тоді Валя мене попросила принести їй трохи продуктів, бо їй нічим дітей годувати. Я одразу ж побігла у квартиру, набрала всього потроху й принесла їй. Валя подякувала й закрила двері.
Але потім Валя почала перебирати тим, що я їй приношу. То вона такі макарони чи крупи не їсть, то масло погане і так зі всім. Але діло в тому, що я її й не питала, я це для дітей передавала, тим більше ми самі цим харчуємося. Словом, Валя мені так допекла своїми аристократичними замашками, що одного дня я сказала їй, що більше не буду допомагати.
Коли сусідки почули мою розповідь одразу сказали мені, що Валя дуже нагла жінка й з нею краще не зв’язуватися. Вона ще жодного дня не працювала, молодша за усіх нас, але дітей у неї найбільше й цим вона давить людям на жалість. А працювати вона не хоче, бо їй і так всім допомагають.
А ще Валя постійно жаліється на свого чоловіка, що вони живуть разом, але кохання між ними немає. Вони кожного року подають на розлучення, але до цього так і не доходить. Натомість з кожним роком у них народжується все більше й більше дітей. Зараз Валя знову вагітна, вже 4 дитиною.
Не поважаю я таких людей, що бездумно народжують дітей і потім вважають, що всі їм зобов’язані допомагати. Якщо немає кохання й ви на межі розлучення, то не народжуй. І від цього не прийдеться випрошувати в людей одяг і продукти. Хоча, думаю, деяким так вигідно жити, коштом інших, небайдужих людей.
Я для себе вирішила більше не мати нічого спільного з цією Валею. Якщо вона хоче, щоб їй чимось допомагали, хай спочатку навчиться бути вдячною і цінувати те, що їй дають, а не крутити носом і ще перебирати.
