Василина прокидалась рано і готувала сніданок чоловікові, на прощання завжди цілувала у щоку. Він вважав турботу дружини дрібницею і ніколи їй не дякував.

Назар звик, що завжди поруч є дружина, яка телефонує на роботу і запитує, як у нього справи і чи він пообідав. А він завжди злився і відповідав: «Тобі, що нема чим зайнятись? Не турбуй мене через дурниці!». Чоловік завжди спішив, бо мав важливі справи. Кар’єра у нього завжди була у пріоритеті, а дружина на другому місці. Він ніколи не телефонував до неї, щоб дізнатись, як вона себе почуває і чи все гаразд, йому було байдуже.

Коли приходив додому, то вдома чекала усміхнена Василина, яка уже встигла приготувати смачну вечерю. А він завжди дивився на неї і думав, що вона сьогодні не досолила і можна було б смачніше приготувати.

Вони жили добре, без сварок, бо дружина розуміла Назара і завжди підтримувала. А він ніколи не цінував свого щастя, аж доки не трапилась біда. Одного дня його дружині стало погано і він викликав швидку допомогу. Жінка залишилась у лікарні, а чоловік поїхав на роботу. У обід до нього ніхто не зателефонував та не поцікавився, як у нього справи і чи він пообідав. Тоді він відчув, що йому чогось бракує.  Він зрозумів, що сумує за дружиною, але вирішив продовжувати працювати і не думати про погане. Ввечері коли він повернувся додому, то у квартирі було порожньо і потрібно самому готувати вечерю. Назар довго не міг заснути, а зранку ніхто не приготував сніданку та не поцілував у щоку.

Коли він сів у машину, щоб їхати на роботу, то до нього зателефонували із лікарні та сказали, що його дружині погіршало. Він швидко поїхав до неї і зайшов у палату та думав, щоб тільки Василина вижила. Він не відходив від неї і тримав її за руку та знав, що якщо вона одужає, то він завжди їй буде дякувати за все добре, що вона для нього зробила.

Він просидів біля дружини до вечора і йому приснився ангел, який запитав:

 – Тобі повернути дружину?

 – Так. Я зроблю усе, щоб вона була зі мною. – відповів чоловік.

 – Подаруй їй троянди. – сказав ангел.

Чоловік побіг на двір. Усі квіткові магазини були закриті і він обійшов пів міста, а зранку коли відкрився перший магазин він купив великий букет червоних троянд.

Назар прокинувся вранці у палаті біля дружини. Він відкрив очі побачив дружину, яка дивилась на нього і усміхалась. Вона почувалась на багато краще. Чоловік не міг зрозуміти чи вночі приснився сон, чи це була правда. Він глянув на підвіконня, а там стояв у вазі великий букет троянд.

 – Дякую, тобі за квіти. Вони дуже гарні. – сказала жінка.

Оцените статью
Василина прокидалась рано і готувала сніданок чоловікові, на прощання завжди цілувала у щоку. Він вважав турботу дружини дрібницею і ніколи їй не дякував.