Василина навчалась на другому курсі в університеті, жила дівчина у студентському гуртожитку, а на вихідні їздила додому.
Вона була найгарнішою дівчиною на курсі, усі хлопці мріяли з нею зустрічатися. Але вдома у неї був коханий хлопець, який чекав поки дівчина закінчить навчання і планував їй освідчитися. З Олегом вони були дуже гарною парою і всі люди у селі думали, що молодих людей чекає спільне майбутнє.
Дівчина завжди бачилась з коханим на вихідних, а у неділю хлопець проводжав її на маршрутку. Йому важко було розлучатися з дівчиною і завжди з нетерпінням чекав нової зустрічі.
В університеті за Василиною упадав однокурсник. Володимир старався привернути до себе увагу дівчини, він дарував їй великі букети троянд, м’які іграшки у вигляді серця і шоколадні цукерки. Спочатку вона відмовляла хлопцеві, а згодом вирішила дати йому шанс і молоді люди почали зустрічатися. Згодом він запропонував переїхати жити до нього. У хлопця була двокімнатна квартира, яку подарували батьки.
Коли дівчина приїхала додому, то виявилось, що Олег дізнався від спільних знайомих про зраду дівчини. Вона сказала хлопцю, що це не правда і чутки, але він не послухав її і пішов. Василина в слід йому кинула каблучку, яку він колись подарував на знак кохання до неї. Вона довго плакала і жаліла, що зрадила кохану людину.
Дівчина повернулась до Миколи і вирішила нічого йому не розповідати про сварку з колишнім хлопцем. Вони продовжували жити разом. Згодом хлопець запропонував дівчині вийти за нього заміж і вона погодилась.
Молоді люди вирішили вінчатись у церкві. Коли священик запитав чи хтось з гостей проти їхнього шлюбу несподівано з’явився колишній хлопець нареченої, він підійшов до молодої і дав їй каблучку та пішов. Розгублені молодята стояли і дивились один на одного. Здивований священик запитав чи продовжити церемонію, молоді люди ствердно кивнули головами.
Після вінчання подружжя з гостями поїхали у ресторан відзначати подію. Василина була дуже знервованою, в руках вона тримала каблучку, яку повернув їй хлопець. Вона розуміла, що насправді одружилась не з тою людиною, бо кохає насправді Олега. Вона випила багато вина, щоб заглушити біль у душі. Микола намагався забрати у неї алкоголь, але дівчина вирвала з рук молодого пляшку і при всіх гостях накричала на нього. Дружка пробувала заспокоїти дівчину, але все було марно. Вона розвернулася і пішла з власного весілля.
Чоловік пробачив дружині цей вчинок і вони продовжували жити разом. Він старався, щоб жінка була щасливою поряд із ним: допомагав їй прибирати вдома, готував смачні вечері і виконував її забаганки. Микола її по справжньому кохав, а збоку Василини не було любові.
Згодом жінка завагітніла і народила дівчинку. Він був дуже щасливим і носив дружину на руках, але вона все більше віддалялася від нього. Для Василини її чоловік був чужим, вона щодня згадувала втрачене кохання. Їй хотілося повернутися у студентські часи і знову обняти Олега.
У колишнього хлопця жінки усе склалося у житті добре. Він зустрів свою другу половину, нею виявилась його колега по роботі. Вони зараз щасливі разом, виховують двох маленьких дітей.
Василина і досі живе з чоловіком, але це не життя для неї, а на мука. Чому вона не покинула Олега? Можливо, боїться, що нікого не знайде і залишиться сама, чи не хоче, щоб її дитина росла без батька?
