Вдячна колишньому чоловікові, що він продовжує піклуватись про нас

Впродовж останніх чотирьох років, а саме стільки пройшло після того, як наша із Сашею історія кохання завершилась, залишивши лише згадку, в лиці спільного сина Олега, я запитувала себе, в який момент ми втратили зв’язок. Мені здавалося, що наше щастя триватиме вічно.

Сашко продовжує турбуватися про сина, хоча й у якості недільного батька. Кожну неділю він намагається зробити самим незабутнім днем для Олега, вигадуючи неочікувані розваги.

І справді, кожна їх зустріч, зі слів Олега, була неповторною та йому навіть важко виділити найяскравішу, адже емоції просто переповнювали дитину. Сашко навіть зумів домовитися про особисту зустріч за лаштунками з гуртом Imagen Dragons, котрого хлопчик просто обожнює.

Окрім цього, він не забував й про аліменти, котрі регулярно виплачував. Сума у 1000 доларів на місяць суттєво стала суттєвою допомогою, щоб забезпечити навчання сина в приватній школі та возити його двічі на рік на відпочинок.

Так літом, ми обов’язково відпочивали на морі, а зиму проводили в Карпатах. Причому, на поїздці у гори, настоював сам Сашко, адже він дуже любив кататися на сноуборді й бажав у такий спосіб, хоч раз на рік проводити більше часу з малим.

Я ж, могла займатися улюбленою справою, не дивлячись на те, що вона була не дуже прибуткова й приносила лише 8-10 тисяч гривень на місяць. Зате справа була мені до душі.

Але кожна людина завжди намагається уникнути самотності та знайти свою другу половинку, щоб відчувати себе повноцінною. Так сталося і з моїм колишнім чоловіком, який вже після місяця знайомства зі своєю новою дівчиною запропонував їй руку та серце. Відразу після одруження молодята поїхали у медовий місяць, після якого ми були запрошені до їхньої квартири для знайомства з Іриною. Колишній чоловік світився від щастя, було видно, що він справді до безтями закоханий.

І сама Ірина справила на нас приємні враження, але неочікувано для мене, як тільки ми з нею залишилися у двох, вона мені заявила, що: “Сашко більше не буде виплачувати щомісячну суму у 1000 доларів, адже ці гроші потрібні їхній сім’ї”.

Після такої розмови ми з сином повернулися з гостей додому, я нічого не стала перепитувати у колишнього чоловіка і тепер з острахом очікую 15 числа, в яке зазвичай Сашко приносив гроші. Адже, якщо він перестане допомагати, то нам з Олегом прийдеться суттєво змінити своє життя, бо моїх коштів вистачить лише на їжу та оплату комунальних послуг.

Оцените статью
Вдячна колишньому чоловікові, що він продовжує піклуватись про нас