Вечорами ставало тривожно, як там мама. Вона залишилася сaмa у своїй хаті та й у селі, бо всі сусіди повиїжджали. Діти розуміли, що маму треба забрати до себе. Але ніхто не наважувався.

У моєї свекрухи є 4 сини та 4 невістки. Я — найстарша з невісток. Всі сини добрі порядні чоловіки, люблять своїх дружин. Живуть окремими сім’ями далеко один від одного.

Наймолодший син, коли одружився, довго жив разом з батьками, бо разом вели господарство. Здавалося, що так буде завжди, що батьки завжди будуть під наглядом, доглянуті, ситі й задоволені. Але склалося по-іншому.

Коли діти попідростали, брат вирішив залишити родинне гніздо і переїхати ближче до міста. Купили хату і почали ремонт. Поки ремонтували хату, не стало свекра — батька. Мама залишилася сама, одна-однісінька у хаті. Почалися проблеми зі здоров’ям, стала часто хворіти, особливо на ноги. З часом вже зовсім погано стала ходити.

А у дітей свої клопоти, свої проблеми. У всіх діти, робота, господарство.

Вечорами ставало страшно, як там мама. Всі розуміли, що маму треба забрати до себе. Ми з чоловіком — найстарші. Живемо найдальше від батьківської хати. У нас вже є внуки, але ми ще працюємо на роботі. Здається, вже розуміємо, як це — почуватися старим, безпомічним. Але якось рішення взяти маму до себе все відкладалося.

Середні брати теж не спішили цього робити.

Найрішучішим виявився наймолодший син. Він забрав маму до себе. Скажу відверто, ми були приємно вражені та в глибині душі раділи, що нас це оминуло.

Мама спочатку відмовлялася навідріз покидати свою рідну хату, ми довго її вмовляли й переконували. Але відколи мама переїхала, всім стало спокійніше. А головне, мама усміхнена, задоволена і щаслива. Бо там як-не-як люди, сусіди, життя вирує. А в її селі вже зовсім нікого не залишилося.

Я знаю, що наймолодша невістка її ніколи не образить. Вона дуже працьовита, скромна і врівноважена людина.

Маму підлікували, так вона й біля кухні допоможе: то картоплю почистить, то тісто замісить на пиріжки. Почуває себе добре, часто телефонує і розповідає про свої пригоди за цілий день. Нещодавно їй виповнилося 80 років.

Я інколи думаю, що я б теж хотіла, щоб мої діти так піклувалися про мене на старості літ. Напевно, треба заслужити таку повагу. Звичайно, велика подяка батькам невістки за гарне виховання та велику добру душу цієї жіночки.

Оцените статью
Вечорами ставало тривожно, як там мама. Вона залишилася сaмa у своїй хаті та й у селі, бо всі сусіди повиїжджали. Діти розуміли, що маму треба забрати до себе. Але ніхто не наважувався.