Весною до мене зателефонувала мати і вона сказала, щоб я з дружиною приїхав картоплю садити. Я сказав, що ми їй допоможемо. У мене є брат, який живе недалеко від мене, у місті. Я думав, що мама йому також сказала, що потрібно допомогти їй садити картоплю. Адже вона живе сама і їй ми маємо допомагати.
Олег одружений, має двох синів і власну квартиру. Він заробляє приблизно так, як і я. Але невістка вважає, що її чоловік мало заробляє і постійно просить нашу матір допомагати їм. Брат завжди старається догодити дружині та купує їй дорогі подарунки. А недавно його звільнили з роботи і усі родичі жаліють мого брата. Наша мама старається допомогти йому матеріально і частину своєї пенсії відає сину.
Ми приїхали в село і я побачив, що мого брата із невісткою немає. Ми два дні садили картоплю і дуже стомились. Я знаю, що мати у вересні більшу частину урожаю віддасть Олегу, бо вона вважає, що я можу купити, а він завжди не має грошей.
Ввечері мати підійшла до мене і попросила чотири тисячі гривень на ремонт будинку, я їй їх дав. А через декілька місяців виявилось, що вона ці гроші віддала моєму братові. Він сам мені розповів, що купив автомобіль і йому не вистачало грошей, тому мати йому допомогла.
Вийшло так, що я мамі хотів допомогти, а вона ці гроші подарувала братові. Якщо вона попросить у мене ще якісь гроші, то я їй їх не дам, нехай Олег допомагає матері, а я більше не хочу.
