Кожна людина може помилитися в якійсь ситуації. В житті по-різному складаються умови. Бувають такі збіги обставин, що навіть й не придумаєш.
Ніколи б не подумала, що історія щасливого, ідеального шлюбу моїх бабусі з дідусем, насправді, не настільки щаслива, як це могло здаватися з першого погляду. Бабусі довелося багато чого пережити й витерпіти, щоб зберегти сім’ю, не залишати дітей без батька. В цьому велика заслуга її жіночої мудрості та інтуїції.
Мого дідуся не стало 5 років тому. Вони з бабусею прожили більш як 50 років разом у любові та злагоді. Всі в цьому були впевнені. А недавно, коли я з бабусею сиділа на кухні, вона розповіла мені одну історію, яку вона не дуже любила згадувати. Це стосувалося дідуся.
Дідусь був привабливим мужчиною, завжди елегантно вдягнений і з гарною зачіскою. Це все завдяки турботливій жінці, бо сам дідусь був не дуже уважний до своєї зовнішності. Бабуся не працювала, була домогосподаркою, зате вона за всіма доглядала, прала, мила й прасувала.
Дід мій дуже добре заробляв на той час, бо мав високооплачувану роботу. Він закінчив інститут і працював з автомобілями. Робота забирала весь вільний від сну час. Але дідусь дуже любив ловити рибу і, як тільки з’являлася вільна хвилинка, він їхав на озера рибалити. Їхав переважно зі своїми друзями. У його компанії друзів всі були жонаті й з дітьми. Тому, бабуся вдома спокійно спала, знаючи, що там все добре і турбуватися немає про що.
Але одного разу вона дізналася, що в їхньому дружньому колі з’явилася молода жінка. Це була нова секретарка, яка прийшла на місце старшої, що вийшла на пенсію. Бабуся запитала діда, звідки взялася та молодиця. А дід віджартовувався, що то, мовляв, чиясь протеже, хтось там попросив її взяти на роботу.
Але серце бабусі з того часу було не на місці. Пізніше вона дізналася, що та секретарка розійшлася зі своїм чоловіком і сама виховує доньку. Жінка вона привітна, весела і, швидше за все, легковажна.
Дідові тоді було вже 40 років. Але він був видним мужчиною. Бабуся стала приглядатися до нього й помічати якісь підозрілі зміни в його поведінці. То він не вечеряє, бо вже перекусив на роботі, то він зауважує, що сорочка погано попрасована. Раніше він ніколи б цього не побачив. А найголовніше — грошей в сім’ю стає менше приносити. Тут бабуся вже терпіти не стала. Сказала дідові все, що наболіло їй на душі. Про всі свої підозри відверто йому заявила.
Дідусь не сказав їй нічого, але висновки собі зробив. Бабуся не втрачала надії достукатися до його совісті. І тоді, через якийсь час, не витримавши сліз бабусі, дід признався їй, що дійсно захопився тою молодою жінкою. Вона його свідомість помутила. Але бабусині слова ніби витверезили його. Він зрозумів, що то не вартує робити боляче коханій людині, з якою виховують трьох дітей.
З того часу жодного приводу до ревності у бабусі не було. Після того, як дідусь признався, одразу ж попросив пробачення. Бабуся дуже любила його, тому й пробачила, мовляв, хто ж з нас помилок не робить.
Після цього випадку дідусь почав більше часу з бабусею та дітьми проводити, знову став звертати увагу на те, як бабуся одягнена, яка у неї красива зачіска, словом робив компліменти. А всім своїм друзям казав, що кращої жінки, аніж його кохана дружина Галя йому не знайти ніколи в житті і її ніхто замінити не зможе.
Такої думки він притримувався до кінця життя і, навіть в останні хвилини життя, у його думках й на серці була тільки бабуся Галя.
