Іноді нам здається, що оформлення родича в будинок для людей похилого віку, ні за яких обставин, не може стати реальністю. Однак, не потрібно відкидати той випадок, коли ця ситуація пішла б на користь нашим рідним.
Мама Ольги по життю була самовпевненим і рішучою людиною. Вона завжди знала, що піде їй на користь, а що ні. Ця жінка одна з небагатьох людей, які не визнають лікарів, як справжніх помічників людини. Навіть навпаки, вважала їх брехунами й шахраями. Навіть корисні звички й здоровий спосіб життя вважала помилковим вченням, що прийшло в Україну із Заходу. 120 кілограмова жінка воліла смакувати хорошу і ситну їжу.
Звичайно, такий спосіб життя привів її до страшного діагнозу під назвою «діабет». Якою би жахливою не здавалася хвороба, як би дочка не намагалася врівноважити раціон мами, любов жінки до солодкого нехтувала всім. Іноді мамі ставало гірше, тоді вона змушена була лежати в лікарні до тих пір, поки не ставало краще. Навіть після тривалого лікування в клініці, вона знову поверталася на шлях шкідливої їжі й солодощів.
Матушка не уявляла свого життя без хліба, цукерок і тортиків, але через таких переваг їй ставало все гірше. Коли жінці призначили інсулін, вона скаржилася на погану чутливість рук і ніг, але лікарі нічого не могли зробити, тому що жінка не контролювала свою вагу і кількість цукру який вона вживає. Коли Ольга повідомила мамі що все може закінчитися гангреною ніг, мати ніяк не відреагувала на цю новину. Людина сама розпоряджався своїм життям, однак це призвело до лікування в стаціонарі й важких наслідків. Погано те, що безвідповідальні вчинки матері відбилися на Ользі, і тепер дочка розсьорбує безпекові наслідки матері.
В іншої подруги, Марини, ситуація склалася набагато гірше. У її мами складні неврологічні проблеми, які так просто приховати неможливо. Хвороба проявляється в тому, що жінка іноді забуває поїсти, сходить по нужді повз унітаз, а то й гірше оговтається тільки в ліжку. Коли жінка повертається з клініки після курсу лікування, вона поводитися більш-менш адекватно, однак цей час швидко минає і стан матері істотно погіршується.
Марина пожертвувала своїм особистим життям і переїхала допомагати мамі. Вдень з хворою сидить доглядальниця, а щоночі й вихідні увагу мамі приділяє дочка. Минулого тижня стався такий випадок: мама ледь не впала з підвіконня, вона залізла на нього поки подруга відбігла на кілька хвилин в магазин. Добре, що жінка не встигла зістрибнути з нього, вона на кілька хвилин задумалась, а коли почула, як грюкнули двері оговталася.
Дві нещасні дівчата з відчаєм дивляться на своє майбутнє, тому що шансів на одужання своїх мам майже немає. Попри це, можна сказати, що на відміну від непередбачуваних проявів психічного захворювання, таких фізичних захворювань як «діабет» можна уникнути. Люди, які безпечно живуть і не думають про своє майбутнє, не тільки наражають на небезпеку самих себе, але і не думають про те, що можуть стати тягарем для своїх рідних.
Люди, які страждають психічними захворюваннями, тут не винні, адже з ними так розпорядилася доля, але можна ж просто вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, займатися спортом і тим самим запобігати виникненню багатьох хвороб.
Візьмемо для прикладу освіченої людини, який відмовляється відвідувати лікаря, навіть при важких проблем зі здоров’ям. Припустимо, йому не подобається відчувати себе хворим, але будь-яка хоробрість і самовпевненість повинна відкидатися, коли мова йде про те, що ти можеш стати тягарем для інших.
Коли людина догоджає собі в їжі й не замислюється про її кількостях, він не бере до уваги наслідки, хоча з легкістю може позбутися багатьох хвороб в майбутньому. Нам всім необхідно задуматися над своїм здоров’ям.
Виходить так, що ці люди вибирають для себе вигідну позицію.
Спочатку живуть на широку ногу, не відмовляють собі ні в чому, нехтують порадами. А потім, коли прийдуть важкі хвороби й старість залишаться на опіці близьких. І Ольга, і Марина розуміють, що шанс налагодити своє життя прийде до них тільки після смерті їх мам. Попри незручності, дівчата люблять своїх батьків і заради них відмовляються від відпусток або вихідних.
Вони навіть не намагаються вибрати для себе інший, більш зручний спосіб доглядати за рідними. Дивлячись на цих бідних дівчат, навіть не спаде на думку засудити їх вибір віддати мам в будинок для людей похилого віку. У Росії цей вчинок вважається низьким і аморальним, але ніхто не дивиться на зіпсовані долі дітей і довге відновлення їх здібностей після смерті горе-матерів. Як правильно вчинити вирішувати тільки дітям, але відомо лише одне: засуджувати їх вибір передати мам на опіку в спеціальні заклади не можна.
