Вікторія сказала, що в неділю можу прийти до неї в цю неділю – влаштуємо заручини, нарешті вона відповість мені “так”.
Ми з батьками оббігали купу магазинів і накупували безліч подарунків і солодощів для моєї коханої і її мами (жили вони удвох так, як батько покинув сім’ю, коли Вікторії було лише 5 років). Потім я зайшов в квітковий магазин і купив два найбільших букети троянд. Букети мені склали з голландських троянд, у яких найбільші в світі бутони, такі ж як і моя любов до Вікторї.
Я дуже хвилювався і щохвилини заглядав на годинник в очікуванні довгожданної миті зустрічі з Вікторією, миті, коли ми станемо на крок ближчими до нашого сімейного щастя. Я уже подумки уявляв, як надягру обручку на витончений пальчик Вікторїі і вона стане моєю дружиною. Але коли ми прийшли до Вікторії додому двері відкрила її мама, сказала, що Вікторії немає, а на повідомлення про заручини лише посміялася.
Я готовий був провалитися під землю, як я тепер поясню все батькам? Куди дівати подарунки і квіти, які ми приготували?
Ми з Вікторією разом ходии в один садочок в одну групу, ще тоді я у неї закохався по самі вуха. В старшій групі діти нас дражнили, називали парочкою твікс, а мені було всеодно, я не міг відірвати погляду від її чорного як смола волосся і загадкових карих очей. Було в ній щось таємниче і загадкове.
Потім вона з мамою переїхала жити в інший район міста і пішла в школу, яка відносилась до того району, де вона проживала. Я слізно попросив батьків мене перевести в ту школу, де навчається Вікторія. Хоча та школа знаходилась в і ншому кінці міста і їхати до неї потрібно було двадцять хвилин, батьки погодились, адже розуміли наскільки важлива для мене Вікторія і наскільки я хочу бути поряд із нею, та і відмовити єдиному сину вон не могли.
Тому згодом ми з Вікторією знову навчалися разом, я ходив за нею слідом, допомагав їй у навчанні, а коли вона почала гуляти з хлопцями терпляче чекав біля її дому, не влаштовував сцен равнощів, бо знав, що ті хлопці її не достойні і вона рано чи пізно це зрозуміє. Так і ставалося, після чергового мачо вона бігла до мене зализувати рани і я її завжди приймав, заспокоював, говорив, що вона найкраща і достойна найкращого відношення.
Після закінчення школи я всупив у той же університет, що і Вікторія. Тоді вона уже була роковою красунею і біля неї крутилося багато залицяльників і я звичайно.
Було у неї одне сильне кохання до декана нашого факультету, але я знав, що він одружений і ніколи не полишить сім’ю, навіть зарази Вікторії. Не один раз я натякав Вікторії, що готовий взяти її за дружину, а вона лише відсміювалася.
Та одного вечора в черговий раз вона прийшла до мене вся в сльозах, повідомила, що вагітна від декана і що повідомила йому про це, а він сказав, що знати її не хоче, тоді я запропонував нас одружитися, дитині ж потрібен батько. Лице Вікторії осяяла посмішка і вона погодилась, сказала, щоб я прийшов в цю неділю – влаштуємо заручини, ну а далі ви знаєте.
Як виявилось, хтось з університету дізнався, що студентка залетіла від декана і декан, щоб врятувати свою репутацію вирішив все таки розлучитися і одружитися з Вікторією.
Я не міг повірити, що зі мною сталося таке, батьки заспокоювали мене як могли, але я попросив їх дати мені побути самому.
Довго йшов порожніми вулицями, думав про те, що невже за доброту прийнято відплачувати не по достоїнству, це ж несправедливо, де моя наречена тоді, якщо усі в парах….
З такими важкими думками я дій йшов до дитячого майданчика і сів на лавці, і так би й сидів з важкими думками, як до мене підбігла маленька дівчинка, всілася до мене на коліна і міцно обійняла з словами:
– Татку, а де ти так довго був? Я тебе так чекла!
Згодом за нею підійшла молода красива жінка і сказала:
– Марійко, це не тато, – а потім промовила до мене, – Ви її пробачте, вона ще не може змиритися зі смерттю свого батька, а Ви так на нього схожий. А чому ви такий засмучений?
І я розповів усе, що зі мною сталося, Дарина (так звали маму дівчинки) сказала, що їй шкода, що так сталося і попросила мене віднести важкі сумки до неї додому, наступної неділи ми ходили в зоопарк з її донечкою, потім на атракціони, а через рік одружилися.
